Отже, тепер ми знаємо, що таке екосистема і в чому відмінність сільськогосподарських екосистем від природних або міських. Міські екосистеми поглинають енергію і ресурси: по трубах газопроводів і водопроводів, по лініях високовольтних передач і в залізничних вагонах в місто везуть ресурси для виробництва, продукти харчування населення і енергію для роботи підприємств і наших квартир. І все це після переробки вже не повертається для повторного використання. У природних екосистемах ж цикли поживних елементів, по суті, замкнуті. Якщо якась кількість фосфору або калію з грунту виноситься за рахунок надземного чи внутріпочвенного стоку, то така ж кількість компенсується з опадами, за рахунок підгрунтя і надходить у приповерхневий шар по корінню глибоко вкорінюються рослин.

У агроекосистеми положення інше. Людина зруйнував природну екосистему ... Читать дальше »

  Активізувалась робота зі створення сортів злакових багаторічних трав газонного типу. Селекціонерами Інституту кормів та Київської дослідної станції Інституту землеробства створені й занесені до Держреєстру сорти пажитниці багаторічної - Руслана (І кормів) і Андріана (КДС); костриці овечої – Забава (І кормів); костриці червоної – Янка (І кормів), Богданка і Оленка (КДС); костриці тонколистої – Барва (І кормів); тонконогу лучного – Удич (І кормів) і Макс-1 (КДС); тонконогу фіолетового – Алекс (КДС).

Важливим резервом стабілізації виробництва кормів у системі зеленого і сировинного конвеєрів є однорічні кормові культури.

    Створені, успішно впроваджуються у виробництво високопродуктивні сорти однорічних бобових культур зернового і ... Читать дальше »

Багаторічні трави належать до родини бобових і злакових. З бо­бових багаторічних трав у польовому кормовиробництві поширені конюшина червона (лучна), люцерна посівна й еспарцет, із злако­вих — тимофіївка лучна, вівсяниця (костриця) лучна, стоколос (кост­рець) безостий, житняк, пирій безкореневищний, райграс високий, грястиця збірна та ін. Багаторічні злакові трави висівають у сумі­шах з бобовими травами при створенні культурних сіножатей, пасо­вищ у кормових та ґрунтозахисних сівозмінах на схилах балок.

 ПРОДУКТИВНІСТЬ ТРАВОСТОЮ БАГАТОРІЧНИХ ТРАВ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИДОВОГО СКЛАДУ ТРАВОСУМІШОК В УМОВАХ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ УКРАЇНИ

В настоящее время пивоваренная промышленность испытывает недостаток в высококачественном ячмене и солоде: их приходится покупать за рубежом. Такое положение объясняется слабым вниманием к производству пивоваренного ячменя, технология возделывания которого имеет ряд особенностей. К сожалению, зачастую они не соблюдаются, и возделывание пивоваренного ячменя ничем не отличается от выращивания обычного фуражного зерна

Автор:
Н. П. Шубенко,
старший научный сотрудник лаборатории селекции ячменя, Мироновский институт пшеницы имени В. Н. Ремесло УААН

Чтобы поднять заинтересованность производителей, сегодня закупка пивоваренного зерна ячменя производится по более высоким ценам, чем фуражного. В Украине зерно ... Читать дальше »

    Як не прикро, але скорочення поголів’я свійських тварин, що спостерігається в Україні протягом останніх двох десятиліть, спричинило не лише значне падіння виробництва молока, масла й м’яса, але й негативно позначилося на родючості ґрунтів.

          Сьогодні повноцінне живлення органічними добривами на своїх ланах практикують одиниці господарств. Решта замість гною сяк-так використовують мінеральні добрива, й те віддають перевагу азотним. Відтак де взятися дорогоцінному гумусу, від кількості якого безпосередньо й залежить родючість?

          З огляду на те, що збільшити поголів’я худоби набагато складніше, ніж було його вирізати, гумусна ... Читать дальше »

В последние годы погода и ее влияние на производство кормовых растений стали для специалистов сельского хозяйства, пожалуй, одной из наиболее часто обсуждаемых тем. Не стал исключением и нынешний 2010 год. Погода часто была то слишком жаркой, то слишком холодной, то очень сухой, то чересчур влажной. Фермеры, пытаясь вырастить большое количество зеленой массы на корм животным, в связи с этим сталкивались с серьезными трудностями. Решить эти проблемы может помочь гидропонный метод вы ... Читать дальше »

 Вперед, до сільськогосподарського конвеєра, чи назад – до древлянського землеробства?

  ... Читать дальше »

(Опубликовано в № 09.2011 г.)

Озимий ріпак

Як відомо, осінній період вегетації ріпаку озимого є важли­вим для формування стійкості до низьких температур, загартуван­ня та формування майбутньої високої продуктивності, що обу­мовлено його біологічними особ­ливостями. Оскільки проростан­ня насіння, сходи, утворення справжніх листків та розетки проходять восени, генеративні органи ріпаку озимого, які визна­чають потенціал урожайності, закладаються теж у початкових фазах його органогенезу. Вже у фазі осінньої розетки (6-8 ... Читать дальше »

Сою післяукісно можна вирощувати після збирання на корм озимих зернових і хрестоцвітих культур, коли залишається період 130-150 днів з достатньою кількістю тепла і світла.

Післяжнивні посіви проводять після збирання на зерно озимих ячменю і пшениці, а також горохо-вівсяної сумішки на корм (після них цей період на 30-50 днів менший). Сума ефективних температур у цей період достатня для вирощування скоростиглих і ранньостиглих сортів сої як на корм, так і на насіння.

Оптимальним обробітком ґрунту для післяукісних і післяжнивних посівів можна вважати нульовий обробіток, коли сівбу проводять стерньовою сівалкою прямого висіву слідом за збиранням попередника. За даними Інституту кормів і сільського господарства Поділля НААН, в умовах Лісостепу на незрошуваних землях урожайність сої при оранці на глибину 20-22 см становила 24,7 ... Читать дальше »

Авторы:
Р. Хоэфт, Э. Нафцигер

Раньше посеешь – раньше зацветет

Растения сои при СРС расцветают рано. Часто они достигают высоты всего лишь 40-50 см. Однако урожайность до 40 ц/га является обычным явлением. Лучше всего СРСС, по-видимому, действует в тех зонах, где она сдвигает репродуктивное развитие на более раннее время по отношению к продолжительным засушливым периодам в середине лета, которые часто совп ... Читать дальше »

 «Нигде, быть может, ни в какой другой деятельности не требуется взвешивать столько разнообразных условий успеха, нигде не требуется таких многосторонних сведений, нигде увлечение односторонней точкой, зрения не может привести к такой крупной неудаче, как в земледелии"
К.А. Тимирязев

Економічна криза, вплив якої відчули навіть такі розвинуті країни як Америка, Англія, Франція, Італія, Німеччина наполегливо вимагає розробки та впровадження ресурсозберігаючих технологій. Одним з найбільших споживачів енергоресурсів є сільськогосподарська галузь. Багаторічний досвід в ... Читать дальше »

Зеленый пар – альтернатива

В отличие от данной сист ... Читать дальше »

Кормопроизводство как область сельского хозяйства призвано обеспечивать животноводство достаточным количеством высокобелковых кормов в весенне-летне-осенний период. Нынче дефицит кормового белка в хозяйствах Украины составляет 15-30%. Для улучшения кормопроизводства в первую очередь надо создать стабильную кормовую базу за счет повышения эффективности использования кормовых площадей и организации научно обоснованного конвейера бесперебойного снабжения высококачественных, отвечающих зоотехническим нормам зеленых и сочных кормов для потребностей животноводства

Автор:
Юрий Носенко

При составлении зеленого конвейера необходимо учитывать специализацию каждого хозяйства, планы производства и продажи продук ... Читать дальше »

 Кормовою базою бджільництва даної місцевості називають угруповання рослин, що ростуть навколо пасіки і з яких бджоли збирають нектар та пилок. Ці угруповання можуть бути природними (медоноси лісів, лук, заплав, лісових прогалин) і штучними (фруктові та ягідні насадження, баштани тощо).

Одні рослини (люцерна, липа) дають бджолам переважно нектар і їх називають нектароносами (медоносами), інші (вільха, ліщина) забезпечують тільки пилком і їх називають пилконосами.

Всі медоносні й пилконосні рослини поділяють на чотири групи:

нектароносно-пилконосні, з яких бджоли беруть в основному нектар і меншою мірою пилок (малина, акація біла);

рослини, з яких бджоли однаково беруть нектар і пилок (яблуня, клен, еспарцет, гречка, соняшник, конюшина тощо);

пилконосно-нектароносні рослини, з яких бджоли беруть головним ч ... Читать дальше »

Сложные осенне-зимние условия – главный фактор снижения урожайности озимой пшеницы. Условия перезимовки определяют территорию районирования и степень промышленной пригодности сортов. Даже холодоустойчивые формы могут в суровые зимы сильно поредеть или погибнуть.

Авторы:
Н. Глухова,
М. Ельников,
Н. Рябчун,
кандидаты с.-х. наук, Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева, Мироновский институт

Современная селекция озимой пшеницы

Сложные осенне-зимние условия – главный фактор снижения урожайности озимой пшеницы. Условия перезимовки определяют территорию районирования и степень промышленной пригодности сортов. Даже холодоустойчивые формы могут в суровые з ... Читать дальше »

 Кормова база бджільництва, що склалася в республіці, характеризується дуже нерівномірним розподілом медозбору по території і періодах сезону. Це змушує здійснювати заходи щодо поліпшення її й шукати шляхи раціонального використання.

Додатковим резервом поліпшення кормової бази є змішані посіви сільськогосподарських культур з медоносними рослинами. Особливо перспективними є посіви вики, вико-вівса, люпину та гороху з фацелією або гірчицею, буркуну або фацелії з кукурудзою чи соняшником. Для цього до норми висіву основних культур додають 2—3 кг насіння фацелії, 2—4 гірчиці чи 2—3 кг буркуну. Сумісні посіви досить вигідні тим, що не потребують великих затрат і для нектароносних культур не доводиться виділяти в полях сівозмін окремих площ.

Велике значення для покращання кормової бази бджільництва мають пожнивні та ... Читать дальше »

Отношения начальника и подчиненного часто сопровождаются конфликтом интересов. Возможны самые разнообразные формы разногласий. Однако разрешение спора, как правило, одно – увольнение. Причем поводом для такого исхода событий может стать любая нелепость. Итак, за что же увольняют?

Автор:
П. Антонюк

За бублик

Cотрудница стала жертвой бублика. С 1 августа она приступила к своей работе в фирме по поиску директоров и вице-президентов. Начальница пригласила ее обсудить дневные планы за чашечкой кофе с бубликами. А в конце дня ей сообщили о ее сокращении. Причина – съеденный бублик. Героиня до сих пор не может в это поверить: «Они подумали, что я ела его слишком медленно. И ... Читать дальше »

В данной статье представлены рекомендации о том, как обеспечить плодородие почвы путем внесения удобрений и извести для оптимизации прибыльности производства сои. Материал предоставлен аналитической лабораторией АгроТест

Авторы:
Ричард Б.Фергюсон,
Специалист службы внедрения сельскохозяйственных знаний и опыта в области почвоведения;
Чарльз А. Шапиро,
Специалист службы внедрения сельскохозяйственных знаний и опыта в области почвоведения;
Ахим Р. Доберман,
Специалист службы внедрения сельскохозяйственных знаний и опыта в области проблем плодородия почвы;
Чарльз С. Вортман,
Специалист службы внедрения сельскохозяйственных знаний и опыта в области прим ... Читать дальше »

  Обробляючи на своїй ділянці одні й ті ж культури на одному і тому ж місці, землероби переконалися, що урожай з кожним роком зменшується в кілька разів у порівнянні з застосуванням сівозміни. Це явище було названо ґрунтовтоми, причини якого полягають в наступному. Різні рослини споживають з ґрунту неоднакова кількість поживних речовин. Картопля бере з неї азоту і калію в два рази, а буряк - в три рази більше, ніж зернові культури. А ось бобові рослини (горох, квасоля, соя, сочевиця, боби) споживають з ґрунту багато калію і фосфору, а кількість азоту навіть підвищують.

 Таким чином, причина зниження врожаїв при повторній культурі полягає в однобічному використанні поживних речовин. Щоб не допустити виносу одних і тих же поживних речовин з ґрунту у великих кількостях, використовують чергування культур.

&nb ... Читать дальше »

Велике значення в поліпшенні кормової бази для бджільництва мають післяжнивні та післяукісні посіви медоносів, які мають короткий період вегетації до цвітіння. Це — гречка, гірчиця, фацелія, чина посівна тощо. Післяжнивні культури висівають у липні в польових сівозмінах після збирання озимого ріпака, ранніх зернових, а післяукісні — в травні — червні в кормових сівозмінах після скошування на зелений корм озимих, вико-вівса та ін.

Післяжнивні та післяукісні посіви, зацвітаючи в серпні — вересні дають медозбір для бджіл в пізньо-літній безмедозбірний період. Крім того, з цих посівів одержують і додаткову продукцію: зерно або корм для худоби чи зелене добриво.

Перспективною післяукісною і післяжнивною культурою в зоні Лісостепу та Полісся є гречка, оскільки вона, на відміну від багатьох інших куль ... Читать дальше »

Орошение – другая типичная характеристика для данных культур в зоне Средизем­номорья или засушливых зонах. Исполь­зуемый тип орошения обусловливает контроль над сорняком с помощью многих доступных систем: традиц ... Читать дальше »

 З переходом до більш інтенсивного використання ріллі і у зв’язку із селекційним прогресом, у кормовиробництві почали використовуватися нові капустяні культури, у той час як такі старі, як турнепс і бруква, втрачають своє значення. Їх вирощують, насамперед, у якості ярих пожнивних проміжних культур.

Извечная украинская беда: произвести можем, а сохранить – увы. Однако – постепенно осваиваем науку – производить по европейским стандартам. Движемся и в направлении – хранить по-хозяйски

Юрий Носенко

К значительным потерям урожая картофеля приводит несоблюдение технологии его хранения. В настоящее время картофель хранят во временных и постоянных хранилищах. Временные создаются на сезон (бурты, траншеи, ямы). Постоянные сооружения с длительным сроком службы строят специально для хранения картофеля (подвалы, погреба, подполья, ледяные хранилища и т.д.).

Выбираем способ хранения

В первую очередь ориентируемся на три фактора:

... Читать дальше »