Сидераты (зеленые удобрения) это основная тема данного сайта. Также здесь можно найти много интересного для Вас.До найважливіших круп'яних культур, які вирощуються в умовах Рівненської області відноситься просо та гречка.
Просо належить до найбільш теплолюбивих рослин. Його висівають при температурі ґрунту на глибині 10 см 12-14оС. Сходи рослин можуть витримувати незначні приморозки – до мінус 2оС. При приморозках нижче -3оС рослини гинуть. Ця культура мало вимоглива до вологи. Для проростання використовує тільки 25% води від маси насінини. Просо – самозапильна, світлолюбива рослина короткого дня. Вегетаційний період залежить від сорту та умов вирощування. У скоростиглих сортів він триває від 60-70 днів, середньостиглі (70-90) і пізньостиглі 90-120 днів.
Кращими для проса є ґрунти, що швидко прогріваються, мають добру аерацію і достатньо забезпечені поживними речовинами (дерново-підзолисті, сірі, темно-сірі опідзолені і чорноземи). Воно не переносить підвищеної кислотності ґрунту і краще росте при нейтральній реакції ґрунтового розчину (рН 6,5-7,5).
Просо дуже повільно розвивається у перші фази росту, тому вимогливе до попередників, що обумовлено, насамперед, пригніченням бур'янами. Кращими попередниками для проса є озимі зернові та просапні культури – картопля, буряки. Добре родить і після конюшини, люцерни та зернобобових – вики, гороху, кормових бобів. Небажаними попередниками для проса є овес та ячмінь, бо ґрунт після них звичайно буває виснажений, а головне засмічений бур'янами, до яких просо дуже чутливе. За вирощування після кукурудзи, рослини сильно пошкоджуються спільними шкідниками – кукурудзяним метеликом.
Завданням підготовки грунту під просо є очищення верхнього шару від бур'янів. Після стерньових попередників основний обробіток складається з лущення стерні на 6-8 см та зяблевої оранки, яку проводять у серпні – вересні на чорноземах на глибину 25-27 см, а на дерново-підзолистих ґрунтах – на глибину орного шару.
Весняний обробіток ґрунту під просо передбачає ранньовесняне закриття вологи важкими боронами та проводять 2-3 культивації з боронуванням. Першу культивацію на глибину 10-12 см проводять через 10-14 днів після закриття вологи, знищуючи при цьому хвилю пророслих бур'янів. Через 2 тижні поле культивують вдруге на глибину 8-10 см, знищуючи при цьому другу хвилю бур'янів. Передпосівний обробіток ґрунту проводять на глибину загортання насіння (2-4 см) комбінованими агрегатами, які формують дрібно грудкувату поверхню та ущільнене посівне ложе.
Коренезасвоювальна здатність проса слабша, порівняно з іншими ярими зерновими, тому для одержання високих врожаїв зерна необхідно вносити добрива. Органічні добрива вносять під попередники, просо використовує їх післядію. З мінеральних найбільш економічно вигідною дозою азоту на сірих лісових ґрунтах є 60-90, а на чорноземах опідзолених – 45-60 кг/га. Фосфорні і калійні добрива краще вносити під зяблеву оранку, азотні – навесні. Для одержання 45–50 ц/га проса орієнтовні норми мінеральних добрив такі: для Лісостепу -N70-80P45-60K45-60, для Полісся – N70-90P60-70K60-70. Підживлюють азотними добривами N20-30 на початку виходу рослин в трубку.
Для оптимального розвитку рослини проса потребують відповідних кількостей мікроелементів, зокрема бору, цинку і марганцю, які вносять разом з добривами або обробляють ними насіння перед сівбою.
За результатами досліджень науково-дослідних установ, правильний підбір сорту гарантує підвищення врожайності на 0,2—0,4 т/га. Кращими вважаються ті сорти, які найбільш пристосовані до ґрунтово-кліматичних умов, стійкі проти хвороб, до вилягання та осипання зерна, високопродуктивні з добрими технологічними показниками якості зерна.
В умовах Рівненської області рекомендується вирощувати наступні сорти: Веселоподолянське 16, Констянтинівське, Київське 96, Ювілейне, Золушка, Поляно, Аскольд та інші.
Для захисту від пошкодження сажкою та іншими хворобами насіння (за 2-3 тижні до сівби) протруюють одним з препаратів: байтан, бенлат, вітавакс, фундазол, фентіурам з нормою 1,5-2,0 кг/т. Як плівкоутворювач використовують водні розчини клеїв NaКМЦ (2,5%) та полівінілового спирту — ПВС (5,0%).
Просо потрібно висівати в добре прогрітий ґрунт, що в наших умовах припадає на першу половину травня. Не потрібно запізнюватися із сівбою. Важливо не допустити розриву в часі між передпосівним обробітком і сівбою, щоб висіяти насіння у вологий ґрунт.
Оптимальною нормою висіву проса за рядкового способу сівби є 3,7 - 4,2 млн шт./га схожого насіння. За широкорядного способу сівби норму зменшують на 25%, а за стрічкового — на 10-15%. За умови дефіциту вологи в ґрунті, а також проведення боронування по сходах проса норму висіву рекомендується збільшувати на 7-10%.При застосуванні ґрунтових та страхових гербіцидів просо висівають звичайним рядковим або вузькорядним способом із міжряддям відповідно 15 і 7,5 см. Якщо гербіциди не застосовуються, просо слід висівати широкорядним або стрічковим способом, що забезпечить можливість рихлення міжрядь.
Незважаючи на те, що просо має дрібне насіння воно не боїться глибокої заробки в ґрунт. При достатній вологості ґрунту насіння загортають на глибину 2-4 см, а в посушливі роки і на ґрунтах легкого механічного складу – на 5-7 см.
Боротьбу з бур'янами у посівах проса доцільно проводити інтегрованим способом, поєднуючи агротехнічні та хімічні методи. На суцільних посівах для боротьби з бур'янами проти однорічних злакових і широколистних бур'янів використовують грунтові гербіциди: пропазан, протразин, атразин у нормі 2,0-2,5 кг/га, які вносять під передпосівну культивацію.
У період вегетації культури проти однорічних дводольних бур'янів рекомендується застосовувати агрітокс (0,7-1,7 кг/га) до фази виходу в трубку, базагран (2,0-4,0 кг/га) у фазі 3 листочків, 2М-4Х 750 (0,5-1,1 кг/га) від фази кущення до виходу в трубку. Ефективними на просі є також гранстар 75, в. г. (15-20 г/га), примекстра (3,0-3,5 кг/га), діален (1,7-2,2 кг/га), лонтрел 300 (0,16-0,60 кг/га), луварам (1,2—1,6 кг/га), які слід вносити не пізніше фази кущіння.
Догляд за посівами розпочинається з 3-5 дня псля сівби. Проводять до сходове боронування легкими боронами для знищення бур'янів у фазі "білої ниточки". Коли рослини добре укоріняться, у фазі кущіння проводять після сходове боронування. На широкорядних та стрічкових посівах догляд полягає в розпушуванні міжрядь. Кількість та строки міжрядних обробок залежить від ступеня і характеру забур'яненості, фізичного стану ґрунту та погодніх умов.
У випадку сильного ушкодження посівів проса личинками кукурудзяного метелика та просяного комарика застосовують інсектициди Карате (0,1-0,12 л/га), Арріво (0,1-0,4 л/га), Бі-58 (0,8-3 л/га) та інші.
Основний спосіб збирання врожаю є роздільний. До скошування у валки приступають тоді, коли кількість достиглих зерен у більшості волотей становитиме 80% при вологості зерна 25-28%, а до обмолоту – при вологості 15-17%. Зерно після обмолочування очищають і досушують до вологості 13-14%.
Гречка – теплолюбива та вологолюбива культура. Дружні сходи появляються при +15оС. Рослини чутливі до приморозків. При -4оС повністю гинуть. Оптимальна температура в період цвітіння – плодоутворення знаходиться в межах 17-25оС. За особливістю розвитку – ремонтантна, перехреснозапильна рослина. Запилюється переважно бджолами. Вегетаційний період становить 70-100 днів.
Вона вимоглива до ґрунтів. Добре родить на чорноземах сірих лісових, темно-сірих опідзолених особливо легкого механічного складу (суглинкових і супіщаних), які достатньо забезпечені вологою, чисті від бур'янів з реакцією ґрунтового розчину (рН 5,5-6,0).
Гречка слабко реагує на попередники, але досить чутлива до гербіцидів, що вносяться під них. Кращими попередниками в умовах області є цукрові буряки, картопля, зернобобові, кукурудза на силос. При сівбі гречки після вівса чи ячменю урожайність зменшується на 15-40%.
Система обробітку залежить від попередника. Після зернових потрібно провести лущення стерні на 8-10 см і зяблеву оранку на 22-27 см.
Несвоєчасний і недоброякісний весняний обробіток ґрунту є однією з причин низьких врожаїв гречки. Його розпочинають рано навесні із закриття вологи, а до сівби проводять дві-три культивації з боронуванням, що сприяє знищенню бур'янів і нагромадженню в ґрунті поживних речовин. Для останнього обробітку (передпосівного) використовують комбіновані агрегати. Вони забезпечують високу якість підготовки ґрунту і створюють добрі умови для хорошої польової схожості насіння. В наших умовах висівають насіння гречки в другій половині травня.
Гречка добре реагує на післядію добрив. Після добре удобрених попередників безпосередньо під гречку вносять N20Р30-40К30-40. По гірших попередниках, на бідніших ґрунтах норму добрив збільшують до N30-60Р45-60К45-60. Фосфорні і калійні добрива вносять під оранку, азотні – під першу весняну культивацію або при сівбі в рядки. Стосовно форм добрив, то з азотних під гречку краще вносити аміачну селітру, фосфорних – суперфосфат, а з калійних – ті, які не містять хлору.
В умовах Рівненської області рекомендується вирощувати слідуючі сорти: Антарія, Оранта, Єлена, Любава, Українка, Дикуль та інші.
До переліку пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні не включено жодного протруйника для гречки. Проте за даними Інституту захисту рослин УААН можна використовувати такі протруйники: фундазол, 50% з.п. (2-3 кг/т); ТМТД, в.с.к. (4 л/т); вітавакс 200, з.п. (З кг/т), байтан універсал, з.п. (2 кг/т). Позитивно гречка реагує на обробку насіння мікродобривами. Для кращого розвитку рослин перед сівбою насіння обробляють мікроелементами (марганець, цинк, мідь, бор – у рекомендованих дозах), а також використовують стимулятор росту Емістим С (20 мг/т насіння). Цей захід поєднують з протруюванням.
Висівають гречку після прогрівання грунту на глибині 8-10 см до 10-12°С. Такі температурні параметри в умовах області створюються у середині травня.
Гречку сіють двома способами: широкорядним із міжряддям 45 см та звичайним рядковим із міжряддям 15 см. Вибір способу сівби зумовлений ступенем окультурення грунту, його забур'яненістю та забезпеченістю господарства технікою.
Широкорядний спосіб сівби найбільше відповідає біології культури. Крім того, в таких посівах можна боротися з бур'янами агротехнічним методом, не застосовуючи гербіцидів, можливе проведення прикореневого підживлення рослин. Перевага звичайного рядкового способу сівби полягає в тому, що цвітіння, формування та дозрівання зерна проходить більш дружно.
Норма висівузалежить від якості насіння, сорту та способу сівби. Оптимальна норма висіву за широкорядного способу сівби є 2,0-2,5, а за звичайного рядкового – 3,0-3,5 млн шт./га схожих насінин.
Оптимальною глибиною загортання насіння на сірих лісових грунтах є 3-4 см, на структурних чорноземних ґрунтах – 4-5 см. За недостатнього зволоження посівного шару ґрунту її збільшують до 5-6 см.
Обов'язковим заходом після посіву є коткування. Досходове боронування проводять через 4-5 днів після сівби, знищуючи першу хвилю бур'янів і руйнуючи кірку на ґрунтах. Післясходове боронування проводять у фазі першого справжнього листка, краще під кутом до рядків і швидкістю руху агрегату 4-5 км/год.
На широкорядних посівах проводять 2-3 розпушування міжрядь. Особливо важливе перше розпушування, яке слід провести якомога раніше глибину 4-5 см. Друге – на глибину 8-10 см з одночасним підживленням і підгортанням рослин у рядках.
Врожайність гречки великою мірою залежить від повноти запилення бджолами. Для якісного запилення необхідно мати не менше 2-3 бджолосім'ї на гектар посіву, які потрібно вивозити завчасно, до цвітіння.
Основний спосіб збирання врожаю – двохфазний. Починають гречку збирати роздільним способом при побурінні 75-80% плодів. Оптимальна висота зрізу 15-20 см. Через 4-6 днів після скошування підсохлі валки обмолочують комбайнами. Під час обмолочування частоту обертання молотильного барабана зменшують до 500 обертів за хвилину. Після обмолоту зерно очищають, просушують до вологості 14-15%, при якій воно добре зберігається.