Активізувалась робота зі створення сортів злакових багаторічних трав газонного типу. Селекціонерами Інституту кормів та Київської дослідної станції Інституту землеробства створені й занесені до Держреєстру сорти пажитниці багаторічної - Руслана (І кормів) і Андріана (КДС); костриці овечої – Забава (І кормів); костриці червоної – Янка (І кормів), Богданка і Оленка (КДС); костриці тонколистої – Барва (І кормів); тонконогу лучного – Удич (І кормів) і Макс-1 (КДС); тонконогу фіолетового – Алекс (КДС).

Важливим резервом стабілізації виробництва кормів у системі зеленого і сировинного конвеєрів є однорічні кормові культури.

    Створені, успішно впроваджуються у виробництво високопродуктивні сорти однорічних бобових культур зернового і кормового напрямків використання: кормових бобів - Білун (Коломийська ДС Івано-Франківського І АПВ), Оріон і Білун (Інститут кормів); люпину білого - Борки, Володимир, Вересневий, Макарівський, Олежка і Серпневий (Інститут землеробства), Щедрий (Чернігівський І АПВ); люпину жовтого – Обрій, Бурштин і Круглик (Інститут землеробства), Прогресивний (Чернігівський інститут АПВ); люпину вузьколистого – Пелікан (Інститут землеробства).

    З однорічних кормових культур найбільше поширена вика яра. Характеризується високими кормовими якостями. Як правило, висівається в суміші з вівсом. Заслуговують уваги сорти вики ярої – Аріадна, Віаріка, Ліліана, Прибузька 19 і Світлана (Вінницька ДСГДС Інституту кормів), Білоцерківська 10, Білоцерківська 96, Білоцерківська 7, Ізида і Евгена (Білоцерківська ДСС Інституту цукрових буряків), Багатоплідна і Ларія (Подільська ДС Тернопільського І АПВ), Гібридна 97 (Полтавський І АПВ). Більшість з них характеризується достатньо високим рівнем насіннєвої продуктивності при дотриманні сучасних технологій їх вирощування (25-35 ц/га). За даними Інституту кормів, насіння вики ярої має високу цінність як високобілкова фуражна культура в годівлі молочних корів. Перспективним є вирощування її для експорту на світові ринки.

    У поліських районах на легких за механічним складом ґрунтах з високою кислотністю добре себе зарекомендувала однорічна бобова культура ярого типу розвитку серадела (сорт Ольгінська селекції Інституту сільського господарства Полісся).

    Перспективною культурою в зоні Полісся та західного Лісостепу є кормовий горох (пелюшка). Сорт Древлянська (Інститут сільського господарства Полісся) забезпечує одержання в змішаних посівах з вівсом до 350-400 ц/га зеленої маси з високою кормовою цінністю.

Важливим фактором стабільного виробництва кормів у посушливих умовах півдня і сходу України є використання однорічних озимих культур, серед яких чільне місце займає вика озима. Підвищеною зимостійкістю та кормовою продуктивністю характеризуються сорти Лебедина пісня, Полтавська 77 і Степна селекції Полтавського ІАПВ. Висівається в суміші з сортами озимого жита (Київське кормове) чи тритикале (Папсуєвське) укісного типу.

    З озимих капустяних культур добре себе зарекомендували суріпиця озима (Оріана) і тіфон (Оракам) селекції Національного ботсаду НАНУ.

З ярих капустяних найбільшого поширення у виробництві набули гірчиця біла – Кароліна (Інститут кормів) і редька олійна – Журавка (Івано-Франківський І АПВ), Либідь і Райдуга (Національного ботсаду НАНУ) як компоненти злаково-капустяних і бобово-злаково-капустяних сумішок.

    У зв’язку із глобальними змінами клімату ширше слід використовувати на кормові цілі соргові культури, зокрема суданську траву, сорго-суданкові гібриди і сорго цукрове. В розрізі сортів і гібридів слід виділити: суданська трава – Білявка (Генічеська ДС Інституту зернового господарства), Голубівська 25 (Інститут зернового господарства) і Фіолета (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НАУ); сорго – суданкові гібриди – Арабат (Генічеська ДС Інституту зернового господарства), Кадан 19 (Інститут зернового господарства), Слов’янське поле 15 (ПФ «Зернова компанія «Слов’янське поле»), Ювілей 50 і Ювілейна 75 (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НУБіП); сорго цукрове – Аграрний 5 F, Кримське 15 і Пам’яті Шепеля (Південний філіал «Кримський агротехнологічний університет» НУБіП), Медовий F1 і Фаворит (Селекційно-генетичний інститут), Довіста, Силосне 42 і Троїстий (Інститут зернового господарства).

    Більше уваги слід звернути на так звані нетрадиційні кормові культури, які можуть бути успішно використані не лише в кормовиробництві, а й для забезпечення ефективного ведення органічного землеробства, рекультивації техногенно забруднених територій та інших природоохоронних заходів.

    Серед них – однорічні види конюшини олександрійської (сорт Оріана) і відкритозівої (Діана) селекції Інституту кормів, які характеризуються підвищеним рівнем біологічної азотфіксації (до 150-170 кг/га). Рослини конюшини олександрійської ярого типу розвитку, багатоукісні. При достатній забезпеченості вологою, особливо в умовах зрошення за 3-4 укоси формують врожай зеленої маси 500-600 ц/га з підвищеним умістом протеїну і цукрів.

    Рослини конюшини відкритозівої озимого типу розвитку, одноукісні. За один укіс формують до 300-400 ц/га зеленої маси. Ці види можна успішно використовувати як страхові при загибелі багаторічних бобових трав. Вони дають можливість вводити бобові компоненти з високим рівнем біологічної азотфіксації в овочеві та інші сівозміни з короткою ротацією, зокрема в системі органічного землеробства.

    Особливий інтерес привертає до себе культура амаранта, в першу чергу, як нова високобілкова кормова культура з високим потенціалом продуктивності зеленої маси. За даними Інституту кормів, найбільш ефективним є використання зеленої маси амаранта у вигляді добавки при силосуванні для поліпшення якості у сумішках зі злаковими, зокрема кукурудзою чи сорго. Більш глибокі дослідження насіння показали можливість одержання для лікарських потреб цінної олії, а також використання його на борошно у харчовій промисловості та виробництва комбікормів для молодняку тварин.

    В Україні створені й зареєстровані сорти амаранта кормового і зернового напрямку використання. Серед сортів силосного типу слід відзначити – Атлант (Інститут кормів), Кремовий ранній, Кармін і Стерх (Національний ботсад НАНУ). До сортів зернового типу належать Ацтек і Орхідея (Інститут кормів), Жайвір (Національний ботсад НАНУ), Лєра, Сем, Ультра і Харківський 1 (Харківський НАУ).

    Серед інших культур представляють також інтерес сорти видів мальви, топінамбуру, щавната, сильфії пронизанолистої, щавлю тянь-шанського, сіди багаторічної селекції Національного ботанічного саду НАНУ, які можуть бути додатковим резервом виробництва кормів на ґрунтах з украй несприятливими абіотичними факторами довкілля, включаючи і техногенно забруднені території.

    Наявний видовий асортимент кормових культур достатньо великий і задовольняє потреби тваринництва в кормах для основних ґрунтово-кліматичних зон України.

Для забезпечення подальшої інтенсифікації тваринницької галузі, особливо молочного скотарства, необхідно посилити дослідження зі створення високопродуктивних сортів і гібридів основних видів з підвищеним рівнем біологічної та асоціативної азотфіксації, стійких до основних несприятливих факторів середовища, хвороб і шкідників, з покращеною якістю вегетативної маси.

    Через глобальні зміни кліматичних умов необхідно продовжити розширення видового складу кормових культур, у першу чергу посухостійких, стійких до кислотності та засолення ґрунтів тощо, придатних до використання на декоративні цілі, залуження міжрядь садів і виноградників та природоохоронних заходів.

                       Василь ПЕТРИЧЕНКО, член-кореспондент УААН

                       Василь БУГАЙОВ, кандидат сільськогосподарських наук

                              Інститут кормів НААН України

Источник http://a7d.com.ua