Для створення громадських пасовищ у різних ґрунтово-кліматичних зонах області визначено склад травосумішок з підбором компонентів у відповідності до типів ґрунтів, їх родючості, водного режиму. Основними вимогами до підбору травосумішок і формування на їх основі високопродуктивних травостоїв є наступні: тривалість використання (5-6 років); стійкість до витоптування худобою  (створення міцної дернини); швидке відростання після кожного циклу стравлювання; висока кормова цінність і продуктивність впродовж усіх років використання. Обов’язковою умовою при залуженні є наявність серед видового складу трав бобового компоненту з часткою у травостої 25 - 30%. Для формування травосумішок використовуються такі види багаторічних трав: конюшина лучна, конюшина біла, райграс пасовищний, костриця лучна, тимофіївка лучна, грястиця збірна, тонконіг лучний.

     Технологією залуження передбачено літній безпокривний посів багаторічних трав. Основний обробіток ґрунту складається з розробки дернини дисковими знаряддями на глибину 8-10 см та оранки на глибину 20- 22 см. Передпосівний обробіток виконується за допомогою культиваторів типу КПС-4 з наступним боронуванням та коткуванням гладкими або кільчасто-шпоровими котками. Мінеральні добрива у визначених дозах в залежності від запасів поживних речовин в ґрунті вносяться безпосередньо під передпосівну культивацію. Оптимальним літнім строком посіву багаторічних трав в кліматичних умовах західного регіону є період з початку липня до кінця першої декади серпня за умови, що в орному шарі ґрунту нагромаджується 30-40 мм продуктивної вологи. Запізнення з сівбою багаторічних трав у визначені строки призводить до зрідження травостою внаслідок гіршої перезимівлі та зниження його продуктивності у перший рік використання. Посів проводиться трав’яними і зерно-трав’яними сівалками. Важливою умовою отримання дружніх сходів трав оптимальної густоти є глибина заробки насіння (1,0 - 1,5 см ) та післяпосівне коткування. Догляд за травостоями в рік залуження полягає в підкошуванні їх у фазі кущення злакових та у фазі «розетки» бобових трав, але не пізніше, як за 30 днів до припинення вегетації.

     Норми висіву травосумішок та їх склад залежать від типів ґрунтів і їх водного режиму. На основі досліджень, виконаних у попередні роки Волинською державною сільськогосподарською дослідною станцією для різних ґрунтово-кліматичних зон області розроблено і рекомендовано наступні травосумішки:

     Лісостепова зона

- райграс пасовищний 9 кг (30%)

- костриця лучна 6 кг (20%)

- грястиця збірна 9 кг (30%)

- конюшина лучна (біла) 6 кг (20%)

              Всього: 30 кг/га

     Поліська зона

- райграс пасовищний 6 кг (20%)

- костриця лучна 6 кг (20%)

- грястиця збірна 12 кг (40%)

- конюшина біла (лучна) 3 кг (10%)

- конюшина рожева 3 кг (10%)

              Всього: 30 кг/га

     Поліська зона ( осушувані торфоболотні ґрунти )

- райграс пасовищний 8 кг (25%)

- костриця лучна 8 кг (25%)

- грястиця збірна 8 кг (25%)

- тимофіївка лучна 4 кг (12,5%)

- тонконіг лучний 4 кг (12,5%)

              Всього: 32 кг/га

     Основою раціонального використання пасовища є загінно-порційна система випасання, за якої короткотермінове інтенсивне випасання (протягом 1-3 днів) тієї чи іншої ділянки чергується з подовженим відпочинком трав (протягом 24-35 днів). При цьому кожному гурту на день виділяється свіжа ділянка травостою, яка забезпечує 50кг зеленої маси на корову. Виходячи з фактичного врожаю і враховуючи потребу в зеленій масі гурта, виділяється за допомогою «електропастуха» ділянка травостою на день. Допускається виділення загону з запасом трави для випасання протягом 2-3 днів.

     Весною на пасовищах худобу починають випасати, коли висота травостою досягне 15-18 см і ґрунт підсохне, а закінчують перший цикл випасання у фазі початку колосіння злаків і цвітіння бобових. Триває він 3-4 тижні. Надто раннє випасання призводить до знищення дернини, зниження продуктивності травостою і його передчасного виродження. Запізнення з початком випасання призводить до погіршення кормової цінності травостою, зниження здатності трав до відростання.

     Другий цикл стравлювання розпочинається через 20-25 днів після першого. Загони, які в першому циклі не було використано, скошують для виготовлення кормів на зиму. Закінчується випасання восени, за 20-25 днів до настання стійких заморозків. Не слід залишати на зиму невипасені загони, оскільки зелена маса випріває, трава зріджується, масово розмножуються гризуни.

     Навантаження худоби на пасовища (кількість голів на 1га) при правильному його визначенні сприяє раціональному використанню травостоїв. На 1га середньо-продуктивного пасовища можна утримати 2,5-3, а на інтенсивних 3-4 корови.

     В систему заходів поточного догляду за культурними пасовищами входять: підкошування нез’їдених рештків трави (зразу ж після випасання), підсів трав (у випадках зрідження травостоїв), розрівнювання кротовин і скотобійних купин, боротьба з бур’янами. Після чергового циклу випасання пасовище підживлюють мінеральними добривами.

     На пасовищах з бобово-злаковим травостоєм, де бобових не менше 30%, з низькою забезпеченістю ґрунту фосфором і калієм вносять фосфорно-калійні добрива, а на травостої з перевагою злаків –  повне мінеральне добриво дозами: азотних 30-60, фосфорних 30-45, калійних 45-60 кг/га діючої речовини мінеральних добрив. При цьому фосфорні й калійні вносять за один раз навесні або восени, дози азотних добрив – навесні та після першого і другого циклів випасання.

Источник http://agrovolyn.com