Технологія посадки суниці садової.

Почнемо з вибору ділянки під закладку плодоносної плантації (маточника).

Суниця переносить будь-які ґрунти... Але найкращими для неї можна вважати: чорноземи опідзолені, темно-сірі та сірі лісові ґрунти. Головне, щоб ґрунт був легким. Не дуже полюбляє суниця важкі глинисті, дерново-підзолисті, кислі торф'яні ґрунти. Хоча, якщо підійти до справи з «голландського боку», чистий пісок, намитий з моря , може дати гарний врожай. Але, зрозуміло, для цього треба докласти чимало зусиль та добрив...

Також при виборі ділянки слід звернути увагу на рівень залягання ґрунтових вод. Якщо в сезон дощів влітку ноги провалюються, ділянка не годиться. Звичайний рівень залягання ґрунтових вод має бути не менше 0,8—1,0 м від поверхні ґрунту. Якщо ділянка захищена лісовим масивом з північного та східного боків від вітрів — це ідеальний варіант. Аргументи на користь цього: сніговий покрив взимку лягає більш рівномірно, не зноситься. Таким чином рослини захищені від морозу.

Також, якщо ділянка вкрита агроволокном, зменшується ризик його зриву сильним вітром. Для закладки плантації краще підходять рівні по всій площі (без долин, горбів) схили південно-західної експозиції, з крутизною 2-4 градуси. Якщо більше – незручно працювати, можливий нерівномірний вилив води та інші проблеми. Хоча, якщо інших варіантів немає – підійде...

На захищених схилах раніше починається вегетація та швидше достигає ягода.

Абсолютно рівна ділянка, без схилу також є прекрасним варіантом.

Кислотність ґрунту має бути на рівні 5,5—6,5 рН.

Попередники. Суницю обов'язково треба вирощувати в сівозміні. Агротехніка без сівозміни суттєво знижує врожай.

Одним із варіантів може бути чорний пар протягом попереднього року. Гарними попередниками суниці можуть бути зернові, а ще краще – сидеральні культури. Наприклад: жито, чорнобривці, ріпак, конюшина, гірчиця біла. Агротехніка полягає в наступному. Весною засіваємо сидерат (одна з вищеназваних культур). Після набору ним зеленої маси приорюємо, а ще краще – «фрезеруємо» за допомогою фрези. (Фреза – це сучасний навісний агрегат, який дуже ефективно використовується в сучасних агрогосподарствах світу і підтримує систему обробки ґрунтів «n-tіl [безвідвальний обробіток].)

Перед приорюванням чи «фрезеруванням» дуже бажано було б покропити зелену масу ЕМ - паратом (наприклад «Байкал ЕМ1»), для того, щоб вона скоріше і ефективніше перегнивала. Через кілька тижнів, або раніше, можна знову посіяти сидерат на цій же площі, повторивши цей агрозахід. Встигнете — ще раз...

Сидеральні культури дуже суттєво (на 1 /4— 1 /3) можуть підвищити майбутній урожай. А гірчиця чи алкалоїдний люпин, як попередник і сидерат, взагалі є ефективним засобом боротьби з личинкою хруща. Небажаними попередниками суниці є пасльонові культури. В основному це картопля та томати. Також капуста.

Підготовка ділянки на першій стадії включає в себе аналіз ґрунту за хімічними та біологічними показниками. Не вдаючись в подробиці (я не спеціаліст в цій галузі), потрібно провести хімічний аналіз: кислотності, складу макро- та мікроелементів, вмісту гумусу тощо, та біологічний аналіз, який включає в себе: контроль забур'яненості, наявності шкідників. Найчастіше (на практиці) все значно простіше. Дороговартісні хімічні аналізи не проводять, а експериментують, що припустимо на невеличких «стартових» ділянках. Так робив і я в свій час. До речі, експериментувати в пошуках шляхів вдосконалення технології треба постійно. Саме це і є розвиток. Отож, аналіз кислотності бажано провести. Якщо є знайомі хіміки – не проблема. Беремо лакмусові папірці – і вперед... Якщо виявлена кислотність нижче 5 рН, варто провести вапнування ґрунту. Але не безпосередньо перед посадкою суниці, а за рік – два до цього. І бажано не перестаратися, тому що це також негативно вплине на розвиток рослин. Скоріше всього, на цьому наш хіманаліз і закінчиться. До біоаналізу ж треба підійти серйозніше. Бур'яни бур'янами, а от шкідники можуть добряче попсувати вам нерви (і урожай).

(За матеріалами М.О.Дикуна).

Посадка замороженої розсади «frigo». Основним варіантом, про який доцільно детально говорити, є посадка замороженої розсади «frigo». Голландці придумали дуже ефективний спосіб посадки. Його суть полягає в наступному. Є маточник, на якому, відповідно до технології, вирощується розсада. Восени, після того як повністю визріла розсада і припинила процес вегетації (орієнтовно – листопад місяць), за допомогою спеціальної техніки вона викопується. Навалом потрапляє на сортувальну лінію. Там її очищають від ґрунту (в т. ч. корені), обрізують листя та вуса, сортують по розміру (за діаметром кореневої шийки), в'яжуть у пучки, загортають в поліетилен, складають в ящики і заморожують при температурі -2-1,5° С. Так, саме заморожують. Таким чином зберігають розсаду до весни, або навіть до осені наступного року.

Найчастіше, таку розсаду садять протягом липня – це оптимальні строки посадки для отримання максимального врожаю на наступний рік. Причому не тільки для розсади «frigо». Чим раніше посадите, тим вищий урожай матимете наступного року! Це просто...

Розсада «£гіgо» буває кількох типів, або класів: клас А, А+, \^В. Клас А має діаметр кореневої шийки 8-13 мм. Клас А+ має діаметр кореневої шийки більше 14 мм. Клас WВ являє собою дорощену розсаду, тобто це є дворічна рослина з діаметром кореневої шийки близько 20 мм і більше. Така рослина потенційно «розрахована» на максимальний урожай. Якщо з «frigo» класу А більше 5-6 т/га ви навряд чи отримаєте в рік посадки, то з «frigo» WВ без проблем можна отримати 20 т/га в рік посадки. Але, як ви розумієте, WВ значно дорожча, ніж А. Урожайність «frigo» класуА+ потенційно десь нарівні 10 т/га (плюс—мінус). Можливо, ви зустрінете іншу класифікацію, але суть залишається та ж сама.

Отже, висновок можна зробити такий (якщо ви досі не зробили): розсада «іfrigо» на сьогодні є найкращим варіантом! Посаджена весною розсада А+ з діаметром ріжка 12–15 мм, за літо «вигнала» ще по 2-6 ріжків!!! Діаметр яких сягнув 20–25 мм!!! Таким чином на осінь ми отримали кущі із 3-7 ріжками, і це не дивлячись на те, що кожен із кущів дав по 2-7 молодих розеток на вусах, які були вкорінені і висаджені на плантацію. На весну ці кущі показали урожайність 20 т/га!

Але не все так гладко, як здається на перший погляд. Посадивши на ділянці весною (чи на початку літа) «frigo», будьте готові до того, що вам доведеться провести на цій ділянці весь свій час до осені, обрізуючи вуса, особливо, якщо у вашому ґрунті «море азоту». Це у випадку, якщо плануєте отримати високий врожай в наступному році.

Якщо ж ви хочете отримати врожай в рік посадки, будь ласка! Купуєте найкращу розсаду «frigо», садите, а через 50–70 днів отримуєте врожай! Це і є однорічна технологія. Таким чином ви маєте можливість регулювати строки отримання врожаю. Наприклад, садите в червні – урожай отримуєте в серпні!   

Яка ціна на суницю в серпні? Висока! Якщо взагалі в цю пору ви знайдете суницю на ринку!

Строки від посадки до отримання урожаю залежать від сортів, які використовуються  
(ранні –  пізні).

(За матеріалами М.О.Дикуна)