Передвесняний період і частково весняний для рослин ріпаку є одним із найкритичніших періодів. Оцінка стану після зими є основною інформацією для прийняття рішення про майбутнє посівів.

Враховуючи особливості осінньо-зимового періоду, після виходу озимого ріпаку зі стану зимового спокою потрібно провести інвентаризацію посівів. При цьому слід звернути увагу на такі параметри: густоту життєздатних рослин на гектарі; ступінь ушкодження рослин морозами, особливу увагу звернути на кількість фотосинтетично активних справжніх листків; наявність і ступінь ушкодження рослин хворобами. Для одержання доброго врожаю густота рослин повинна становити для сортів 50–80 шт./м², для гібридів 40–60 шт./м². Якщо рослин 25–35 шт./м², але вони добре розвинені і рівномірно розміщені на полі, то такі посіви залишають, а при густоті менше як 20 шт./м² здорових рослин і нерівномірно розміщених, такі площі слід переорати і пересіяти ярими капустяними культурами: гірчицею білою, гірчицею сарептською, редькою олійною, ярим ріпаком, або ярими зерновими, але важливо пам’ятати про додержання чергування культур в сівозміні.

Для покращення стану посівів озимого ріпаку та переходу у фазу активного росту бокових пагонів важливим є проведення ранньовесняного підживлення.

В зв’язку з коротким періодом зимового спокою, що призвело до виснаження рослин, в умовах цьогорічної весни ефективним буде проведення підживлення азотними добривами в дозі 100–200 кг/га д.р. На важких та середніх за механічним складом грунтах таке підживлення доцільно проводити в один прийом, на  легких – в два прийоми: перше – в період відновлення вегетації, друге - за висоти рослин 5-10 см, тобто до початку росту стебла. Дозу добрив ділять пополам.

З метою підвищення продуктивності рослин важливим є проведення у фазу розетки, стеблування і бутонізації позакореневих підживлень розчином карбаміду в дозі N₁₅ кг/га д.р. та мікродобривами басфоліар 36 екстра (3–4 л/га), солюбор (2–4 кг/га), гранул хелат бор (1 л/га) та ін.

При догляді за посівами озимого ріпаку слід звернути особливу увагу на захист від бур’янів, шкідників, хвороб. На зріджених посівах і на площах, де з осені не вносились гербіциди можлива висока забур'яненість. З метою попередження значного забур’янення посівів двосім’ядольними бур’янами рекомендуємо до початку фази стеблування внесення гербіцидів легіон, в.г. (0,12–0,20 кг/га), лонтрел 300 SL в.р. (0,3–0,5 л/га); проти підмаренника чіпкого та інших дводольних бур'янів до початку бутонізації ріпаку ефективним є гербіцид галера 33,4% в.р. (0,30–0,35 л/га); проти однорічних та багаторічних злакових бур’янів – фюзілад форте 150 ЕС к.е. (1–2 л/га), арамо 5% к.е. (1–2 л/га), міура к.е. (0,5–1,2 л/га), які вносяться до початку стеблування рослин ріпаку.

Весняне застосування гербіцидів на посівах ріпаку є лише додатковою обробкою. Небажано відкладати обприскування на весну, оскільки конкуренція від бур'янів проходить восени і втрата біомаси ріпаку за сильної забур'яненості може становити 30-50%.

Проти хвороб (альтернаріозу, фомозу, переноспорозу) та для кращого галуження рослин посіви за висоти 20 – 30 см обприскують фунгіцидами тілмор (0,9–1,0 л/га), фолікур, карамба (0,5-1,5 л/га); на початку фази цвітіння (50% квіток) ефективним є застосування фунгіцидів імпакт 12,5% к.е. (0,1–0,5 л/га), форсаж, к.с. (0,6 л/га), дерозал (0,6 л/га), ридоміл голд (2,5 кг/га), піктор (0,5 л/га).

Значної шкоди посівам ріпаку завдають шкідники: прихованохоботники (хрестоцвітний, ріпаковий, стебловий), ріпаковий квіткоїд. Для захисту рослин від шкідників посіви за наявності порогу економічної шкодочинності обприскують інсектицидами: нурел Д 55% к.е. (0,5–0,6 л/га), децис профі, 25% в.г. (0,07 л/га), біскайя 240 (0,25–0,30 л/га), сумі-альфа, 5% (0,3 л/га), каліпсо к.е. (0,20–0,25 л/га), моспілан р.п. (0,12 кг/га).

Якісна і своєчасна підготовка ґрунту під ярі капустяні культури забезпечує появу дружніх сходів і створює основу майбутнього врожаю. За умов пересіву площ озимого ріпаку доцільно провести глибоку культивацію, а потім передпосівну підготовку ґрунту. Вирівнювання та передпосівний обробіток ґрунту найкраще проводити комбінованими агрегатами РВК-3,6, Європак, УСМК-5,4.

Норма внесення мінеральних добрив залежить від родючості ґрунту і запланованої урожайності. Якщо фосфорні та калійні добрива не внесено восени, то їх слід застосовувати під передпосівну культивацію N_15–20Р_45–60К_45–60 і N_35-40 у підживлення в фазу ”зелених бруньок” (рослина висотою 10 см).

Щоб запобігти пошкодженню рослин капустяних культур шкідниками і хворобами доцільно обробляти насіння перед сівбою протруювачами: вітавакс 200, з.п. (3 кг/т), космос 250 (8,0 л/т), круізер (4 л/т) + максим (5 л/т).

Ярі капустяні культури потребують раннього строку сівби, коли ґрунт на глибині заробки насіння прогріється до 6–8°С, що припадає на кінець першої або початок другої декади квітня. Рання сівба сприяє зменшенню пошкодження сходів хрестоцвітими блішками. Однак при сівбі в непрогрітий ґрунт насіння уражується хворобами і дає зріджені, недружні сходи. Запізнення з сівбою при пересиханні верхнього шару ґрунту також призводить до зниження польової схожості. При пізній сівбі ці культури дуже пізно переходять до формування генеративної стадії розвитку, внаслідок чого знижується врожай.

Сівбу проводити суцільним способом з міжряддям 15 см сівалками СЗТ-3,6, Клен-6, Містраль-600 з нормою висіву 4–6 кг/га ярого ріпаку, 10–14 кг/га гірчиці білої, 10–12 кг/га гірчиці сарептської, 15 кг/га редьки олійної.

Рекомендуємо висівати сорти та гібриди ярого ріпаку, які пройшли державне сортовипробування: Магнат, Ольга, Кліфф, Байкал, Мірко КЛ, Терра, Сальса, Марія; сорти гірчиці білої – Кароліна, Подолянка, Ослава; сорти гірчиці сарептської – Мрія, Росава, Світлана, Ельвіра; сорти редьки олійної – Журавка, Матидор, Пеглерга.

Протягом вегетації рослин необхідно проводити інтегрований захист від бур'янів, шкідників та хвороб. З цією метою використовують пестициди, рекомендовані для озимого ріпаку.

В зв’язку з різким зменшенням внесення органічних добрив рекомендуємо розширити площі пожнивних посівів капустяних (хрестоцвітих) культур на зелене добриво: гірчиці білої в Лісостеповій і редьки олійної в Поліській зонах області.