Вирощування картоплі.

Заходи боротьби з шкідниками і хворобами картоплі

 

Строки проведення	Заходи	Шкідники хвороби
Підготовка насіннєвого матеріалу
Перед посадкою	Прогрівання насіннєвих бульб (при 15-18оС) протягом 12-15 днів в буртах, укритих поліетиленовою плівкою з наступним перебиранням і видаленням хворих бульб	Комплекс хвороб: чорна ніжка, фітофтороз, стеблова нематода та інші.
Під час посадки	Обробка насіневих бульб одними з препаратів: Престиж 1 лна 2,5 т, Максим – 1 л + Актара 40 г на 2 т	Фітофтороз, ризоктоніоз, парша звичайна і корониста, чорна ніжка, дротяник, личинка травневого хруща, колорадський жук
	Догляд за посівами
У період масового виходу жуків, які перезимували, при масовому з’явленні личинок І-ІІ віку на ранніх, а також при з’явленні молодшого віку жуків на середніх та пізніх посівах	Обприскування картоплі одним із інсектицидів: Актара – 60-80 г/га Морспілан – 80 г/га Конфідор 0,150-0,300 г/га Регент – 0,6-0,7 л/га	Колорадський жук
До з’явлення ознак хвороби, початок фази бутонізації	Перше обприскування на всіх посівах, можливе поєднання з повторним обробітком інсектицидами, фунгіцидами, Використовують один із контактно-системних фунгіцидів: Оксіхом – 2 кг/га Тубарид – 3 кг/га Ридоміл голд – 2,5 кг/га Ширлан – 0,3-0,4 л/га Татту– 3 кг/га Акробат – 2 кг/га	Фітофтороз, макроспоріоз, альтернаріоз
Наступне через 14-16 днів	Друге обприскування на всіх посівах картоплі фунгіцидами Татту, Консенто, Інфініто	Фітофтороз, макроспоріоз, альтернаріоз
Наступне через 14-18 днів	Третій обробіток фунгіцидами на всіх посівах картоплі Якщо строки обробок проти колорадського жука і фітофторозу співпадають, проводять комбіновані обприскування	Фітофтороз, макроспоріоз, альтернаріоз
За 12-15 днів до збирання врожаю	Скошування бадилля	Фітофтороз, кільцева гниль

Місце в сівозміні і удобрення

Картоплю слід розміщувати після зернових, зернобобових культур, однорічних і багаторічних трав, а також коренеплодів. Зернові та зернобобові звільняють площу раніше, ніж інші культури, що дає змогу в першому випадку провести дво-триразове лущення стерні і напівпаровий обробіток зябу. Вони не використовують повністю внесених елементів живлення, які в післядії засвоюються картоплею. Крім того, зазначені культури не мають спільних шкідників та хвороб.

У другому випадку – після збирання попередника, при наявності багаторічних бур’янів, особливо злакових (пирій), можна застосувати гербіциди суцільної дії, такі як Раундап – в дозі 4-5 л/га, Ураган-Форте 2-4 л/га, у третьому випадку – після збирання попередника, можна провести дискування та висів на сидерат редьки олійної, або гірчиці. Потрібно пам’ятати, що дані культури доцільно висівати до 5-8 серпня. Якщо в ці терміни не вклались, тоді доцільно висівати в кінці серпня озиме жито, або суміш озимого жита з ріпаком.

Кислі ґрунти своєчасно вапнують. Проведені дослідження показують, що якісно провапновані сильно- та середньокислі ґрунти забезпечують зростання врожаю бульб до 18-25 ц на кожному гектарі. Одночасно слід врахувати, що вапнування ґрунтів з рН 6,0 і вище не сприяє підвищенню урожаю; крім того, в прохолодні та надмірно зволожені роки цей захід може спричинити інтенсивне захворювання бульб паршею. Тому з зазначеним вище рівнем кислотності ґрунти вапнувати не рекомендується. А якщо це зроблено, то необхідно збільшити (приблизно в півтора рази) дозу калійних і додати магнієвмісні добрива.

Найбільш ефективними під картоплю, як відомо, є органічні добрива, насамперед гній, а також якісно виготовлені компости (торфогнойові, гноє-сапропелеві тощо). Як показують дослідження і виробнича практика, в умовах області при внесенні 60 тонн на гектар якісного підстилкового гною рослини повністю забезпечуються необхідними поживними речовинами, в тому числі й мікроелементами.

Оптимальна ж система живлення картоплі базується на сумісному внесенні органічних та мінеральних добрив. Краще співвідношення між азотом, фосфором і калієм – 1,0-1,5; 0,8-1,0; 1,0-1,7. В умовах виробництва органічні добрива найдоцільніше давати восени або під попередник картоплі (переважно озимі на зерно). Одночасно допустиме внесення і навесні, хоча це може порушити строки садіння. При розкиданні органіки у зимовий період, зокрема по снігу, має місце зниження її ефективності порівняно з оптимальними строками внесення та своєчасно і якісно заробленими відповідними добривами.

Крім того, однією з головних умов ефективного використання органічних добрив є своєчасна (негайно після розкидання) заробка в ґрунт. При запізненні на 12 годин у теплий період (14-15оС) можливі втрати 60-65 % хімічного азоту, а на 24 години - 70-71 %.

На середньозабезпечених основними елементами живлення чорноземних темно-сірих і сірих-опідзолених ґрунтах кількість органічних добрив 60-80 тонн на гектар повинна поєднуватись з мінеральними в дозах N90Р60К90, а на дерново-підзолистих з N90-120Р60-90К120-150. При низькому вміст і рухомих форм основних елементів живлення середні дози слід підвищити, а при високому - зменшити на 25-30 %.

Заслуговує на увагу локальне внесення мінеральних добрив. Як показали дослідження і виробнича практика, даний прийом підвищує ефективність основних елементів живлення майже у два рази, при цьому вартість внесеного добрива зменшується майже також у двічі, якісні ж показники бульб при цьому не погіршуються. Фосфорні та калійні мінеральні добрива краще вносити і заробляти восени або ранньою весною, азотні – перед садінням під культивацію.

Всі форми азотних добрив, крім аміачної води, теж придатні для удобрення картоплі. З фосфорних найкраще давати суперфосфат. З калійних мінеральних добрив найбільш ефективні калімагнезія та калійно-магнієвий концентрат, в яких відсутній хлор і міститься певна кількість (8-11% ) магнію.

Як зазначалось вище, багаторічні дослідження і виробнича практика свідчить про доцільність застосування добрив під картоплю і пожнивних сидеральних культур.

Зокрема, вслід за збиранням зернових, гірчиця, озимий ріпак, редька олійна здатні забезпечити на кінець вегетаційного періоду (пізно восени) відповідно 33, 45 і 65 тонн зеленої маси на гектарі. Використання останньої на добриво забезпечує не лише вагому прибавку врожаю бульб, а й позитивно діє на товарну продукцію, поліпшує її кулінарні та смакові якості.

 

Підготовка і садіння бульб

Для цієї мети слід брати лише фізіологічно здорові, типові для даного сорту бульби. Краща садивна фракція - 50-80 грамів. Можна використовувати і дрібніші, середньою масою 25-30 грамів.

Високі врожаї, з належними якісними показниками, забезпечує дотримання рекомендованої оптимальної густоти насаджень рослин. Важлива передумова цього - сортування насіннєвого матеріалу на фракції:25-30, 30-50, 50-80 і понад 80 грамів. Обов’язковий захід – прогрівання насіннєвого матеріалу. Перебрані бульби вкладають у засіки постійних сховищ і вентилюють повітрям з температурою 18-20оС протягом 7-10 днів. Прогрівати можна також в контейнерах чи тимчасових кагатах під поліетиленовою плівкою протягом 12-14 днів.

На богарних землях садіння картоплі слід розпочинати в першій – другій декаді квітня, при постійній температурі +3-5оС на глибині загортання бульб (5‑7см). З спочатку доцільно висаджувати ранні сорти, потім середньоранні, середньостиглі і пізні. Різану картоплю треба садити в останню чергу, коли ґрунт добре прогріється. Потрібно також врахувати, що якщо проводиться різання бульб, то необхідно дотримуватись певних вимог, а саме; різання проводити не пізніше за 4-5 днів перед посадкою, при цьому обов’язково проводити дезинфекцію ножів розчином марганцевокислого калію. Дослідженнями встановлено, що при розрізанні гнилої бульбини наступні 12-15 бульбин при відсутності дезинфекції, перезаражуються цими гнилями.

В усіх випадках для одержання високих врожаїв садіння бажано завершити не пізніше третьої декади квітня.

В умовах області краще зарекомендував себе гребеневий спосіб посадки картоплі, що створює сприятливі передумови для прискореного прогрівання ґрунту і, як наслідок, стимулює проростання бульб. Одночасно він дає змогу раніше розпочати догляд за насадженнями, а це забезпечує протягом вегетаційного періоду утримання плантацій в чистому від бур’янів і спушеному стані.

Посадку проводять по схемі 70х25 см на товарні цілі, та 70 х 15 см на насінницькі. Глибина заробки насіння не більше 5-7 см.