Якщо хочуть отримати рослинну масу для згодовування тваринам, то сіють сидерати, як пожнивні культури.
Якщо мета — отримати зелене добриво, то сидерати висівають як озимі проміжні культури. Але в кожному разі жорстких обмежень немає і можна поєднувати різні варіанти.

Головне пам’ятати кілька важливих моментів.

1. Застосовуючи сидерацію треба не забувати про чергування культур. Не рекомендується сіяти з року в рік одні й ті ж сидерати і крім того не можна висівати сидерати які належать одному сімейству з попередньою культурою.

Наприклад не можна сіяти капусту чи буряк, після того як на цій ділянці вирощувався ріпак, гірчиця, олійна редька, тому що вони всі відносяться до сімейства хрестоцвітних. Рослини одного сімейства можуть передавати своїм послідовникам хвороби, властиві їх сімейству. Крім того, хрестоцвіті, довго вирощувані на одній ділянці перенаситять грунт фосфором і сіркою, що може ускладнювати рослинами засвоєння інших мікроелементів.

 

2. При виборі сидеральної рослини потрібно враховувати, що ви хочете отримати в результаті його посіву. Щоб швидко виростити матеріал для мульчування або компостування, то варто сіяти масляну редьку. Вона швидко відростає, дає велику кількість кореневої і листової маси. Якщо грунт необхідно збагатити азотом підійде люпин, люцерна та інші бобові. Масляна редька прекрасно пригнічує поширення нематод, тому її добре висаджувати перед рослинами, які особливо страждають від цього шкідника (наприклад, картоплі).

Сидеральні культури родини злакових розвивають потужну кореневу систему, добре розпушують грунт і пригнічує ріст бур’янів. Їх саджають, якщо необхідно задерніти затоплювану ділянку, щоб запобігти вимиванню родючого шару. У кожному разі, перед посівом необхідно ретельно ознайомитися з технічною характеристикою сидерата.

3. Не захоплюйтеся посівом однієї сидеральної культури. Чергуйте їх, не даючи грунту пустувати. За один сезон на вільній ділянці можна виростити кілька поколінь сидератів, в результаті чого грунт швидко відновить родючість. Сидерати можна вирощувати як до посадок овочевих культур, так і після їх збору. Наприклад, після збирання врожаю капусти, цибулі, огірків, кабачків, гарбуза, які сильно виснажують грунт, добре посіяти люпин або вику яру, фацелію, ріпак озимий. Після помідорів і перців — гірчицю.

4. Не допускайте, щоб сидерати скидали насіння. Інакше вони із зелених добрив перетворяться на настирливі бур’яни. Їх потрібно зрізати в період бутонізації до початку цвітіння, поки вони не встигли утворити тверде стебло. Молоді і свіжі рослини багаті азотом, швидко розкладаються і швидко виділяють азот. Зрілі рослини багаті вуглецем і бідні азотом. Мікроорганізмам, які розкладають їх, для життєдіяльності не вистачає азоту, і цей недолік вони компенсують грунтовим азотом, віднімаючи його в
рослин.

5. Сидерати не потрібно переорювати. Їх необхідно зрізати плоскорізом або культиватором і заробити дисковими агрегатами щоб зберегти пористу структуру грунту. Вирощувати зелені добрива можна з початку травня і до пізньої осені.

Культури на зелене добриво і для приготування компосту висівають у різні терміни залежно від часу, що залишився до закінчення вегетаційного періоду.

Якщо до кінця вегетації залишається 70-80 днів, можна впевнено висівати люпин, горохоовсяну суміш, викоовсяну суміш, фацелію, яровий і озимий ріпак, яру і озиму суріпицю,овес, гірчицю, редьку олійну та інші культури.

Якщо до холодів залишається 50-60 днів, вирощують хрестоцвіті культури — ярий ріпак, яру суріпицю, гірчицю білу, редьку олійну та інші швидкорослі культури з коротким вегетаційним періодом. Можна успішно застосовувати озимі сидерати — ріпак, суріпицю, жито, пшеницю або суміші (жито + віка, жито або пшениця + рапс або суріпиця). Навесні, за 5-10 днів до висаджування розсади овочевих культур, рослинну масу сидератів подрібнюють і в пров’ялених вигляді закладають в грунт.
Для кращого розвитку злакових культур та їх сумішей рано навесні можна підгодовувати сидерати рідким гноєм та іншими рідкими добривами.

Закладати рослинну масу сидератів, особливо в зеленому вигляді, слід не глибоко: на легких супіщаних і піщаних грунтах — на глибину 10-15 см, на грунтах, зв’язкових по гранулометричному складу, — 8 -10 см. Найкращий ефект від зеленого добрива досягається тоді, коли його висівають слідом за прибиранням основної культури, не відкладаючи на другий день. Насіння у вологому грунті вночі швидко набухають, що забезпечує дружні сходи. При посушливій погоді необхідно по можливості провести полив.

Источник http://www.rivnist.in.ua/