Горох – одна з найдавніших сільськогосподарських культур. Горох є джерелом рослинного білка, одним із кращих попередників для озимих і ярих зернових культур. В системі заходів, спрямованих на збільшення виробництва гороху, найважливіше значення належить сорту. Сучасні сорти мають високу і стабільну продуктивність, білковість, стійкість до хвороб, вилягання і придатності до збирання прямим комбайнуванням. Рекомендуємо для вирощування сорти гороху: Улус, Інтенсивний 92, Чекбек, Камлот, Отаман, Харді, Оплот, Магнат та ін.

Горох належить до ранніх ярих культур, проте, позитивні результати рання сівба дає лише за оптимальної глибини загортання насіння – 5–6 см. Для цього ґрунт має бути добре розпушеним, а швидкість руху посівних агрегатів не перевищувати 8–10 км/год. Розміщують горох після зернових та просапних культур, причому на одне і те саме поле, він, як і інші бобові, повинен повертатися через 4–5 років. Обов’язковим є протруєння насіння. Норма висіву 1,4–1,7 млн.шт./га схожих насінин.

Одним з важливих заходів по догляду за посівами є боротьба з бур’янами, особливо на посівах безлисточкових (вусатих) сортів. Для боротьби з ними застосовують дозволені для використання гербіциди. Ефективним заходом є боронування посівів: досходове (через 3–4 дні після сівби) та післясходове (у фазу 3–4 листочки). При перевищенні порогу шкодочинності шкідниками застосовують хімічний захист. З появою перших квіток гороху проти горохової зернівки необхідно обробити поле інсектицидом у рекомендованих дозах. Оброблення слід повторити через 7–8 днів.

Основним способом сівби є широкорядний з нормою висіву 0,7–0,8 млн. схожих зерен на гектар. В господарствах з високою культурою землеробства при посіві скоростиглих сортів та за умови застосування високоефективних гербіцидів використовують звичайний рядковий спосіб за норми висіву 0,8–1,2 млн. схожих насінин на гектар. Залежно від типу забур’яненості використовують ґрунтові та післясходові гербіциди у рекомендованих дозах. Досходове та післясходове боронування потрібні для знищення проростків бур’янів, а також для вирівнювання борозен і гребенів, що утворюються після проходу сівалки. Рихлення міжрядь дають можливість знищити бур’яни на 70–80%.

Обов’язковим заходом є протруєння насіння та його обробка препаратом на основі штамів азотфіксувальних бактерій, що збільшує рівень врожайності на 5–10%. Сорти, які рекомендуються для вирощування в господарствах області – Аннушка, Діана, Легенда, КИВін, Монада, Хуторяночка.

Соя є основною зернобобовою культурою в світі. Її зерно збалансоване за протеїном і перетравними амінокислотами. У зерні сої міститься від 38 до 40% білка.

Соя є добрим попередником для зернових культур, а завдяки здатності до симбіотичної азотфіксації здатна підвищувати забезпеченість ґрунту азотом.

Соя є чутливою до забур'яненості полів, тому обробіток під сою повинен забезпечувати максимальне знищення бур'янів. Найкращі результати отримують при поєднанні механічних обробітків з внесенням гербіцидів.

Соя це теплолюбива культура, тому її сіють після того як ґрунт прогріється на 2-3 см до 10^оС. Орієнтовно це ІІІ декада квітня – І декада травня. Перед сівбою насіння протруюють протравниками. Застосування нових протравників таких як Максим 2 – 1 л/т дозволяє одночасно проводити інокуляцію насіння сої активними штамами бульбочкових бактерій.

Люпин – надійне джерело високоякісних дешевих кормів з високим вмістом перетравного протеїну і один із найкращих попередників для більшості сільськогосподарських культур. Люпин помірно теплолюбива рослина. Насіння проростає за температури повітря 2-4^оС. А сходи переносять заморозки до -6-8^оС. Оптимальна температура росту 20-25^оС. В області вирощується три види люпину, які значно відрізняються вимогами до умов вирощування. Не рекомендується висівати люпин по свіжозораному (веснооранка) ґрунті. Перед сівбою ґрунт необхідно ущільнити шляхом проведення коткування. Норма висіву при звичайному рядковому посіві 1,0–1,2 млн. схожих насінин на гектар для люпину жовтого і вузьколистого, 0,8–1,0 млн. схожих насінин на гектар – білого.

Вирішальною умовою для отримання дружніх сходів є сівба насіння у ранні строки у вологий, вирівняний і ущільнений ґрунт на глибину 2–3 см на зв’язних суглинкових і 3–4 см на легких ґрунтах. Люпин проявляє високу селективність до гербіцидів, тому необхідно дотримуватись рекомендованих доз і строків внесення. Хімічний метод захисту від хвороб включає, як основний захід, передпосівне протруєння насіння. Для посилення розвитку бактерій на коренях насіння перед сівбою доцільно обробити нітрагіном. Найкраще зарекомендували себе в умовах області такі сорти люпину жовтого: Круглик, Бурштин, Чернігівець; білого – Чабанський, Борки, Серпневий, Дієта; вузьколистого – Переможець, Грозиньский 9, Зірковий, Кристал, Пелікан.