Захист суниці садової від шкідників.

Вирощувати суницю на одному полі можна не більше чотирьох років, 
при цьому обов'язково треба використовувати здоровий садивний матеріал. Рослинні рештки і відмерлі листки культури треба спалювати. Високий рівень агротехніки забезпечує оптимальний ріст і плодоношення суниці. Отож обов'язково треба проводити міжрядні обробітки і розпушування, а після збирання врожаю скошувати листя.

Заходи захисту від шкідників

Суницю пошкоджує понад 160 видів шкідників. Найбільш шкодочинними серед них є хрущі, личинки коваликів – дротяники, вовчок (капустянка), довгоносики, кліщі, нематоди, слимаки.

Сунична стеблова нематода в Україні трапляється повсюдно, але більшою шкідливістю відзначається в Криму і Степу. Інтенсивно розмножується і пошкоджує рослину у першій половині літа. При закладанні нових плантацій знезараження розсади від стеблової нематоди проводять зануренням на 15-17 хв. у гарячу (48 °С) воду. На невеликих ділянках сівба чорнобривців навколо або рядками стримує поширення нематоди.

Слимаки сітчастий і смугастий найбільш поширені на Поліссі та в Лісостепу переважно на забур'янених, перезволожених ділянках, на яких шкідники живляться молодими рослинами та ягодами. Тому правильно організовані агротехнічні заходи, виполювання бур'янів, створення умов рівномірного зволоження запобігають їх масовому розмноженню.

На невеликих ділянках сівба петрушки навколо або рядками відлякує слимаків. При значному заселенні посадок суничним листоїдом та сунично-малиновим довгоносиком (3-4 жуки на 1 рослину), сірим або землистим кореневим довгоносиком (2-3 жуки на 10 рослин), суничним чорноплямистим пильщиком (10-12 личинок на 100 листків) посіви обприскують інсектицидами.

Для одержання незараженого кліщами садивного матеріалу маточники та розсадники обробляють інсектоакарицидами: клофентезином, 500 г/л (0,3-0,4 л/га), лямбда-цигалотрином, 50 г/л (0,5 л/га), амітразом, 200 г/л (1,6 л/га), пропаргітом. 570 г/л (і,5 л/га).

Ґрунтових шкідників знищують внесенням тефлутрину 15 г/кг (10-12 кг/га) в прикореневу зону рослин. Цей інсектицид в процесі дифузії трансформується в газову форму, створюючи навколо коріння газову оболонку, потрапивши в яку, комаха миттєво гине. Таким чином тефлутрин не допускає пошкодження кореневої системи, а також може контролювати всі види комах, включно з личинками совок. Обробку тефлутрином можна поєднати з обробкою тіаметоксамом, 250 г/л.

При висаджуванні розсади її слід попередньо замочити в 0,15%-му розчині препарату на 1,5-2 години. Вже висаджену розсаду обробляють тіаметоксамом (0,4-0,8 кг/га) при зрошенні. Використання тіа-метоксаму в такий спосіб дає змогу вирішити кілька проблем: знищити ґрунтових шкідників (дротяників, личинок хрущів, вовчків); контролювати шкідників сходів за рахунок високої системної дії (довгоносиків, попелицю, пильщиків, листоїдів, скосарів та інших); не допустити пошкодження шкідниками системи поливу.

Важливою властивістю тіаметоксаму є те, що діюча речовина цього інсектициду поширюється по всій рослині, але не проникає в генеративні органи, що дає можливість зберегти дієтичні властивості ягід.

У період вегетації суниці проти шкідників є ефективним піримифос-метил, 500 г/л (0,6 л/га). Цей інсектицид контролює вогнівок, п'ядунів, пильщиків, галицю, попелицю, листоїдів тощо. Обприскувати суницю слід на початку відростання розеток та перед цвітінням. Піримифос-метил до того ж має добру акарицидну дію, тому може стримувати розповсюдження кліщів.

Крім контролю комах, препарат дає змогу в більшості випадків не допустити розмноження кліщів і заощадити на використанні специфічних акарицидів. Також для цього інсектициду окрім контактної та кишкової дії характерний фумігантний ефект: комахи гинуть при потраплянні парів препарату в їх дихальні шляхи. Це дає змогу знищити шкідників, які знаходяться не в зоні попадання робочого розчину. Крім того, препарат швидко розпадається і не має залишків у ягодах.

Як запобігти поширенню хвороб

Значною поширеністю і шкідливістю на ягідних культурах відзначаються інфекційні хвороби, збудниками яких є гриби, бактерії, віруси та мікоплазми. Найбільш поширеними з них є біла та бура плямистості, сіра гниль та борошниста роса.

Аби запобігти поширенню хвороб, плантації суниць треба розміщувати на сонячних підвищених місцях, що не підтоплюються повеневими і підґрунтовими водами.

Слід дотримуватися просторової ізоляції нових площ від старовікових, не можна допускати загущеності й забур'яненості, обов'язково видаляти і спалювання обпалі листки тощо.

При значному поширенні хвороб застосовують фунгіциди. На суниці проти плямистостей, сірої гнилі, борошнистої роси до цвітіння і після збирання ягід використовують триадимефон (250 г/кг, 0,24 кг/га), пенконазол (100 г/л, 0,3-0,5 л/га), фенгексамід (500 г/ кг, 0,8 кг/га). На маточниках і розсадниках проти фітофторозу застосовують фосетил алюмінію (800 г/кг, 4,0 кг/га); проти фузаріозного і вертицильозного в'янення – беноміл (500 г/кг, ЗО кг/га) поливанням ґрунту 0,1-0,2%-ю суспензією препарату під корінь.  

Одним із ефективних препаратів для контролю бурої та білої плямистостями є ципродиніл (750 г/кг). Цей фунгіцид можна використовувати на початку весни, бо він ефективно діє навіть за умов низьких температур і знищує збудників цих хвороб навіть в зимуючій стадії. Слід обробляти суницю двічі. Перший раз – перед цвітінням з нормою витрати 0,6—0,7 л/га для знищення гриба на ранніх стадіях розвитку, а потім – після цвітіння – з нормою 0,5 л/га. Надалі, у разі потреби, обробки фунгіцидами проводять з інтервалом 10-15 днів альтернативними препаратами.

За 14-20 днів до збирання суницю необхідно обприскати флудиоксонілом, 250 г/кг + ципродинілом, 375 г/кг з нормою 0,75-1,0 кг/га й потім обробку повторити ще раз за 7-10 днів до збирання.

Такий порядок використання препаратів повністю підтверджено державними регламентами періоду останньої обробки до збирання врожаю.

Проти борошнистої роси суницю слід обробляти пенконазолом (100 г/л, 0,3-0,5 л/га) в період весняного відростання листків, а другу обробку проводять після збору ягід. У багатьох країнах світу для контролю цієї хвороби використовують азоксістробін, 250 г/л з нормою 0,6 л/га.

(За матеріалами М.О.Дикуна)