image

«Каліфорнієць – чудова «домашня тварина»

 

Проблема виробництва сільськогосподарської продукції примушує знаходити нові нестандартні рішення і принципово нові технології виробництва.

Існуюча до сьогоднішнього дня технологія “хімізації” земель привела не тільки до зменшення врожайності сільськогосподарських культур і до значного погіршення їх якості, але й до “омертвіння” землі. Земля від хімізації втратила значну частину гумусу, піддається ерозії, змивається водою родючий шар.

Крім того, великої шкоди в останній час додає ще й те, що великі площі земель знаходяться в запустінні і не обробляються.

Суть вермикультивування і призначення біогумусу

Останнім часом у світі спостерігається поворот від хімізації землеробства до біологічної системи землеробства, яка здатна давати екологічно чисту продукцію і не отруювати навколишнього середовища.

І як один із способів біологізації землеробства було запроваджено спочатку у США, а потім у всьому світі так зване “вермикультивування”, тобто промислове виробництво біологічного гумусу за допомогою загальновідомих червоних дощових каліфорнійських черв’яків.

Біогумус, як продукт життєдіяльності черв’яків за своїми властивостями та ефективністю значно переважає компости і в десятки разів гній сільськогосподарських тварин.

Найперша, найголовніша та виключна цінність біогумусу полягає в тому, що вирощена на ньому продукція практично не містить нітратів, нітритів та важких металів, що особливо важливо у виробництві дитячого, дієтичного та екологічно чистого харчування.

До цього часу у вчених викликає здивування те, що біогумус містить не тільки абсолютно всі необхідні елементи живлення рослин, але і те, що ці елементи знаходяться саме в тих пропорціях, які необхідні рослинам. Ні в якому іншому добриві такого немає!

Крім того, біогумус має такі переваги:

·   в ньому наявна велика кількість бактеріальної флори, ферменти і стимулятори росту рослин;

·   біологічноактивні речовини, що містяться в ньому, прискорюють проростання насіння, поліпшують приживання розсади, підвищують стійкість рослин до захворювань, очищують ґрунт від токсичних продуктів і шкідливих мікроорганізмів, що особливо важливо для використання в теплицях і парниках, де висока вологість, поганий повітрообмін і недостатня освітленість різко ослаблюють рослини;

·   біогумус в сотні разів виробляється швидше, ніж природний гумус землі (природній гумус землі товщиною 1-2 см виробляється протягом 100-150 років, біогумус товщиною 40 см – протягом 3-4 місяців) і служить для різкого підвищення родючості ґрунтів;

·      ефективно діє на протязі 3-4 років і не менше як у 10 разів корисніший за гній свійських тварин;

·   в овочах і фруктах, зернових і кормових культурах, вирощених на біогумусі, відсутні нітрати, важкі метали і радіонукліди так, як він зв’язує їх у важкі малорухомі сполуки, які не можуть потрапити в рослину;

·   в біогумусі практично відсутнє насіння бур’янів, тому що воно переробляється черв’яками;

·   скорочуються в кілька разів транспортні витрати на вивезення гною на поля, що особливо актуально при дефіциті пального;

·   біогумус має високу гідрофобність, тобто здатність довго утримувати вологу в ґрунті, що буде набувати важливого значення в зв’язку з широковідомим “парниковим” ефектом;

·   вирощені продукти мають приємний зовнішній вигляд, колір та аромат, значно підвищуються терміни їх зберігання;

·   біогумус підвищує врожайність с/г культур:

картопля, овочі - 30-50%;

фрукти, ягоди 25-40%;

зернові, технічні, кормові культури - 20-40%;

·   внесення в ґрунт біогумусу виключає перенасичення його окремими живильними елементами, як це часто буває при внесенні великих доз гною і звичайних компостів;

·   вноситься біогумус в кількості 2,5-3,5 кг/м2, або 0,1-0,3 кг під кожну рослину локально, під зернові і технічні культури - 3-4 т/га;

·   на родючість ґрунту дуже позитивно впливає і чисто фізична робота дощових черв’яків, вони проривають в ґрунті мініатюрні канали і галереї, що створює розгалужену дренажну і вентиляційну системи, через які до коріння рослин попадають повітря і вода.

В даний час накопичуються значні кількості органічних відходів, які потім разом із сміттям викидаються на організовані і неорганізовані сміттєзвалища, на поля, в ліси і таким чином забруднюють навколишнє середовище. Гнильні бактерії з цих сміттєзвалищ можуть попадати в воду, яку споживає населення.

Органічні відходи накопичуються також у фермерських та інших господарствах, сільських і міських жителів (гнойові стоки, гній, фекалії, солома, гниле сіно і трава, різноманітні гнилі овочі і фрукти, очистки і вижимки овочів і фруктів, опале листя, торф, пташиний послід та ін.

Для приготування субстрату може використовуватись також і тирса, але крім хвої, дуба і вільхи. Тирсу останніх трьох порід дерев можна використовувати тільки після попередньої обробки.

Значні кількості органічних відходів накопичують також такі виробництва, як: деревообробне, молочне, пивоварне, консервне, м’ясне, дріжджове, цукрове, паперове тощо.

Із фактору забруднювача і отруювача навколишнього природного середовища ці відходи при допомозі черв’яків можна перетворити в цінне органічне добриво без залишкових відходів. Всі інші методи утилізації органічних відходів дають знову залишкові відходи, шкідливі для природи. Внесення в ґрунт біогумусу, а також самих каліфорнійських черв’яків є надзвичайно дієвим протиерозійним захистом ґрунтів.