Крапельне зрошення овочевих культур

 

Отримати високий врожай овочевих та ягідних культур без відповідного вологозабезпечення та забезпечення елементами живлення неможливо.

Хоча Рівненська область належить до зони достатнього вологозабезпечення, основна кількість опадів припадає на осінньо-зимовий період. Досить часто тоді, коли рослини найбільше потребують вологи, ніяких опадів немає. Вирішити цю проблему допомагає крапельне зрошення.

Культури, по потребі до вологи, можна розділити на 4 групи:

1        – салат, редиска, шпинат, капуста, огірок, баклажан, перець вимагають підвищеної вологості ґрунту, так як їхня коренева система слабо розвинена;

2        – цибуля, часник більш економно використовують вологу, але в період інтенсивного росту потреба у волозі висока;

3        – помідор, морква, петрушка мають розвинену кореневу систему, яка глибоко проникає, а невелика листкова поверхня економно витрачає вологу;

4        – буряки, пастернак та інші коренеплоди мають досить розгалужену та глибоку кореневу систему, тому потреба у волозі серед овочів найменша.

Хоч культури третьої і четвертої груп стійкі до ґрунтової та повітряної посухи, ефективність їх зрошення є високою.

Крапельне зрошення дозволяє в 2 і більше рази підвищити врожайність та покращити якість овочів.

Переваги крапельного зрошення:

·         економія води в 2-5 разів .Ефективність зрошення досягає 85-90%, оскільки вода надходить безпосередньо до кореневої системи рослин;

·         забезпечення оптимальних витрат води та добрив залежно від фізіологічних потреб рослин;

·         підвищення врожайності культур на 30-50% та покращення їх якості;

·         зменшення витрат мінеральних добрив, оскільки вони надходять безпосередньо до кореневої системи рослин;

·         зменшення витрат на засоби захисту рослин, оскільки зменшується забур’яненість (земля між рядами залишається сухою) і пошкодження хворобами (хвороби розвиваються на мокрих листках);

·         економія часу порівняно з іншими способами поливу;

·         виключається вплив вітру на процес поливу;

·         зведення до мінімуму або повне виключення шкідливого впливу на навколишнє середовище;

·         можливість використання схилів нахилом до 30° а також малопродуктивних (піщаних, супіщаних, рекультивованих) земель;

·         систему крапельного зрошення легко монтувати та експлуатувати завдяки високій готовності вузлів та можливості повної автоматизації процесу поливу.

Зараз існує велика кількість трубопроводів для крапельного зрошення. Найбільш поширені типу Т-Таре® виробництва компанії T-Sуstems (США), типу «Ro-Drip» компанії Roberts (США), типу ”EOLOS” компанії Eurodrip (Греція), типу ”streamline” компанії Netafim (Ізраїль), типу ”qUeen gil” компанії qUeen gil (Ізраїль), типу ”pathfinder” производства компанії Uralita (Іспанія), типа ”Аqua traxx” компанії Аqua traxx (Італія), типу ”tiger taРe” компанії Valducci (Італія), типу ”Гідролайт” фірми ”Аквавіта” (Україна, АР Крим).

В системах крапельного зрошення використовуються одно- та двоступеневе очищення води з використанням сітчастих, дискових та піщано-гравійних фільтрів.

При використанні води з поверхневих джерел (річка, озеро, ставок, водосховище) застосовується двохступеневе очищення з використанням піщано-гравійних та сітчастих (дискових) фільтрів.

Якщо використовується водопровідна мережа чи артезіанська скважина, то застосовується одноступінчата схема за допомогою сітчастих чи дискових фільтрів.

Для якісної роботи фільтрів, їх необхідно періодично промивати від забруднень. Частота промивання залежить від їх конструкції, якості води і може становити від кількох годин до кількох днів.

Для визначення терміну поливу і величини поливної норми в залежності від виду культури, фази її розвитку, погодних умов, використовуються різні способи та прилади. Останнім часом поширився метод визначення за допомогою тензометрів, які визначають капілярний потенціал ґрунту.

Час поливу при крапельному зрошенні визначається двома показниками: величиною поливної норми в м³/га або л на 1м пог., а також затратами поливного трубопроводу, які залежать від відстані між водовипусками (10, 20, 30, 40, 50см) і їх продуктивності, відповідно: 1000, 500, 340, 250, 210л/год на 100м трубопроводу (при тиску = 0,55 атм.) Для зрошення овочевих культур найбільш придатними є перші три типа.

Підживлення рослин є запорукою отримання високих врожаїв. Найбільш ефективним є щоденне внесення добрив з поливною водою (фертигація) низькою нормою (3-15кг/га) за допомогою інжекторів (дозаторів).

Для фертигації використовуються водорозчинні добрива фірм Террафлекс, Кеміра комбі, Кристалон, Fегtісаrе, Universol, МаdМіх, монофосфат калію, аміачна і калійна селітра, карбамід. Не можна використовувати рідкі комплексні добрива (РКД), а також добрива типу нітроамофоска.

Внесення добрив потрібно починати через 20хв. після початку поливу, щоб стабілізувався тиск в системі. Час фертигації не менше 30хв з обов’язковою наступною промивкою системи (30хв).

Загальна кількість добрив не повинна перевищувати 1-1,2кг добрив на 1000л води.

Для нормальної роботи трубопроводів необхідно проводити профілактичні заходи:

·         промивання від добрив, твердих частинок та водорості не рідше разу на місяць;

·         підкислення води для розчинення солей кальцію, які закупорюють водовипуски (використовується азотна кислота – 5л кислоти на 1м³ поливної води) протягом 30хв не рідше 1 разу в місяць та в кінці зрошувального сезону. Після використання кислоти необхідна промивка чистою водою 30хв;

·         хлорування води від водорості та органічних речовин, які закупорюють крапельниці. Використовується рідка 12,5% хлорка. На 1м³поливної води використовується 400г рідкої хлорки. Промити чистою водою протягом 30хв.