Для планування комплексу весняно-польових робіт необхідно провести ретельний огляд стану посівів озимих зернових культур. Особливу увагу слід звернути на посіви пізніх строків сівби, які ввійшли в зиму в фазі 2-3 листків і розміщені на пагорбах і схилах, де на час максимального зниження температури повітря в кінці січня внаслідок сильних вітрів сніговий покрив був зовсім відсутній або мав незначну товщину, що могло негативно вплинути на їх перезимівлю.

За результатами обстеження рекомендуємо пересівати площі озимих зернових культур, де залишилося менше 150 шт./м² розкущених рослин, або 180–200 шт./м² нерозкущених рослин. Підсівати необхідно площі з густотою 155–180 шт./м² розкущених та 220–240 шт./м²нерозкущених рослин.

Підсівати зріджені посіви озимої пшениці краще всього ярим ячменем з нормою висіву 3,0–3,5 млн.шт. схожих насінин на гектар.

Пересів площ озимини проводять ранніми ярими культурами, а у випадках, коли оптимальні строки сівби для цих культур минули, можна провести його просом, гречкою, соєю, кукурудзою.

Першим прийомом догляду в ранньовесняний період за озиминою, яка добре збереглась після зими, є підживлення азотними добривами. В першу чергу необхідно підживити слабко розвинені посіви, які вийшли з зими у фазі сходів і на початку кущення, дозою N_60–80, що буде стимулювати кущення рослин. На добре розвинених посівах та з високим агрофоном доцільно обмежити внесення азотних добрив в початкові періоди весняної вегетації до N₃₀, однак за ранніх строків відновлення весняної вегетації, які склалися в нинішньому році, на таких посівах перше підживлення доцільно перенести на ІІІ етап органогенезу, тобто через 8-10 днів після відновлення активної вегетації, коли припиняються процеси весняного кущення і внесений азот використовується для підтримання потенціалу колосу. Друге підживлення, яке найбільше впливає на розвиток бокових пагонів і озерненість колоса, проводять на всіх посівах на початку виходу в трубку (IV етап органогенезу). Доза азоту повинна становити не менше 30–40 кг/га д.р. і залежить від кількості внесених добрив в перше підживлення.

За вирощування озимої пшениці за інтенсивною технологією, з метою одержання зерна з якістю не нижче ІІІ класу необхідно провести підживлення у періоди колосіння або формування зерна розчином сечовини в дозі N_15–20. За достатнього вмісту вологи в грунті пізнє підживлення можна провести поверхнево аміачною селітрою в дозі N_20-30.  Але слід пам’ятати, що ефективним таке підживлення буде лише за умови, що в попередні періоди розвитку рослини не потерпали від дефіциту азоту. Потребу в такому підживленні визначають шляхом проведення рослинної діагностики у фазі колосіння рослин. Для уникнення опіків листової поверхні та покращення живлення рослин до розчину сечовини доцільно додати МgSО₄ (5%-ної концентрації).

Враховуючи неблагоприємну ситуацію з фітосанітарним станом посівів перед зимівлею, особливу увагу слід приділити їх захисту від шкодочинних організмів.

Погодні умови минулої осені сприяли сильній засміченості посівів, особливо пізніх строків сівби, малорічними зимуючими та багаторічними бур'янами. Тому, щоб не допустити їх переростання, хімічне прополювання слід провести якомога раніше (не пізніше фази кущіння).

Вибір гербіциду залежить, у першу чергу, від видів бур'янів на кожному конкретному полі, але за такої ситуації, яка склалася в умовах цього року, слід використовувати гербіциди з відносно широким спектром дії, які ефективні за відносно низьких температур (плюс 5-10^оС): гроділ ультра, лінтур, гранстар, логран 75 та інші.

Враховуючи сильну засміченість більшості посівів мітлицею білою, перевагу слід надати таким гербіцидам як калібр (60 г/га) та пума супер (1 л/га). На запирієних площах доцільним буде застосування монітору 750 (13-26 г/га).

Обстеження фітосанітарного стану посівів перед входом в зиму показало поширення таких хвороб як борошниста роса і септоріоз на посівах ранніх і оптимальних строків сівби. За підвищення температури повітря до 10-14^оС і його вологості 90-95% слід очікувати значний їх розвиток у весняний період. Тому в період кущення і під час виходу рослин в трубку посіви слід обробити одним із препаратів : дерозал (0,5 л/га), імпакт (0,5 л/га), тілт (0,6 л/га), амістад екстра (0,5-0,75 л/га), топсін М (1,0 л/га) та ін., що є ефективними проти даних хвороб. Після виколошування доцільніше застосовувати альто супер (0,4-0,5 л/га), фолікур БТ (1,0-1,25 л/га), фалькон (0,6 л/га), колосаль про (0,4-0,6 л/га), абакус (1,25-1,75 л/га), рекс дуо (0,6 л/га), які мають захисну дію і проти хвороб колоса. Застосовувати фунгіциди доцільно в бакових сумішах з гербіцидом або з мінеральними добривами під час позакореневих підживлень.

В умовах раннього відновлення вегетації зростає ймовірність вилягання посівів озимих зернових культур, особливо добре розвинених. Тому такі посіви необхідно в фазу кущіння – початку виходу в трубку обробити ретардантами: хлормекватхлорид, антивилягач, терпал С та ін. На посівах озимої пшениці вносити хлормекватхлорид доцільніше в 2 прийоми: перший – в фазу кущіння (1,5 л/га), другий – кінець кущіння – почва першого вузла (1,0 л/га). Контролювати довжину всіх міжвузлів і товщину стінок соломини дає змогу почергове внесення хлормекватхлориду (1,5 л/га) у фазі кущіння та терпалу С (1,0 л/га) під час видовження стебла у фазі 2-5 вузлів.