Чим і як можна відновити родючість наших ґрунтів?

Використання Гуміналу

Відновити структуру і родючість ґрунту внесенням на великій площі гною, як стверджують фахівці Донецького інституту агропромислового виробництва, справа трудомістка і дуже дорога. Крім того, разом із гноєм на поля повертаються насіння бур’янів та збудники хвороб. Доцільніше і дешевше використовувати для відновлення родючості ґрунтів елементи альтернативного землеробства – біогумусні органічні добрива, які отримують промисловою переробкою компостів за допомогою технологічних каліфорнійських черв’яків, які у 5-7 разів швидше, ніж звичайні дощові черв’яки, переробляють рослинні компости та коров’ячий гній на біогумус. Застосування біогумусу дає змогу підвищити родючість ґрунту, врожайність культур за зменшених затрат на придбання дорогих міндобрив і шкідливих для ґрунту пестицидів. При цьому з полів, удобрених біогумусом, отримують якісні, екологічно чисті харчові продукти, які в розвинутих країнах нині дуже ціняться. Так, в Англії, Голландії, Німеччині на полях, удобрених біогумусом, урожайність зернових сягає 56-70 ц/га, картоплі – 500-800 ц/га (Голландія, Великобританія).

На кінець 1992 року в США понад 500 тисяч фермерських господарств перейшли на систему біологічного землеробства, що дало змогу забезпечити підвищення якості та врожайності зернових культур до 60 ц/га, а кукурудзи на зерно – понад 100 ц/га. Саудівська Аравія практично не має земель, придатних для землеробства, але вона, використовуючи біогумус, не лише задовольняє свої потреби в зернових та овочевих культурах, але й значну їх частину експортує.

За даними вітчизняних науковців, мінімальні середньорічні втрати гумусу по Україні становлять 0,6-0,7 т/га, а за останню п`ятирічку його вміст зменшився на 0,05 абсолютних відсотків. Який же вихід із цього становища?

У Харкові група ініціативних фахівців розробила просту технологію виробництва штучного гумусу. Було з`ясовано, що в процесі переробки різноманітних органічних відходів за їх технологією утворюються ті самі циклічні комплекси, які і є носіями родючості і які в наших виснажених ґрунтах сьогодні практично знищені. Вегетаційні та польові дослідження довели високу ефективність і просто унікальні можливості одержаного продукту – гуміналу.

Гумінал – це органічне, екологічно чисте, стерильне добриво. Воно не має мікрофлори, токсичних речовин, насіння бур’янів та всіх форм шкідників. Його виробляють із рослинної сировини і тваринного гною шляхом молекулярної перебудови. Гумінал є біостимулятором і біорегулятором росту і розвитку рослин. При внесенні в ґрунту він виконує дві основні функції: – по-перше, утримує вологу і постачає рослини всіма необхідними їм поживними речовинами і мікроелементами, тобто працює як органічне добриво; – по-друге, каталізує процес гуміфікації, включаючи в нього продукти метаболізму рослин (кореневі виділення), а також продукти гниття рослинних решток у ґрунті. Завдяки Гуміналу в ґрунті (у місцях його концентрації) зароджуються центри утворення гумусу. З настанням холодів перед замерзанням ґрунтової води, вільні циклічні комплекси групуються в молекулярні асоціати, структурують ґрунт, консервують воду і поживні речовини. Весною, з настанням тепла, асоціати під дією ферментів рослин розпадаються на елементарні макроциклічні комплекси, і процес утворення та накопичення гумусу продовжується на новому циклічному витку.

Можна констатувати, що повільний процес натурального гумусоутворення за допомогою внесення гуміналу замінюється швидкою розгалуженою лавиноподібною реакцією, що дає змогу значно прискорити процес формування родючого шару ґрунту, в короткий строк покращити його фізико-хімічні показники. Вносити його щорічно немає потреби, але якщо ми маємо справу з досить виснаженим або дуже бідним ґрунтом, то лише в такому випадку бажано щорічно вносити гумінал. Це дасть можливість за декілька років сформувати такий родючий шар, на утворення якого в натуральних природних умовах потрібні були б століття.

Застосування гуміналу значно ефективніше порівняно навіть з біогумусом. Так, гумінал має азоту – 2,8%, фосфору – 2,3, калію – 2,4% в той час, як біогумус має лише 0,85% азоту, 0,74 – фосфору, 1,55% калію. Гумусових речовин у гуміналі міститься 72,9, а у біогумусі – лише 28,7%, крім того, заліза і марганцю у гуміналі значно більше порівняно з біогумусом. До того ж, час технологічного приготування гуміналу становить 25-30 хвилин, а біогумусу – 4-5 місяців.