Крім того, грунт під сидератами не так перегрівається, не пересихає,  в ньому активно діють мікроорганізми, дощові черв’яки, які також працюють на підвищення родючості, збагачення орного шару органічними речовинами. Поверхню грунту захищає рослинний покрив і хоча б на короткий період створюються умови, наближені до природних для відновлення родючості.

Грунти під сидератами не так розмиваються  й  ущільнюються дощами, вода не стікає по поверхні, не  змиває родючий шар, а вбирається грунтом і поповнює запаси вологи. Дощові краплі не розмивають грудочки землі, не замулюють пори грунту, вони стікають по рослинах.

Є й ще одна особливість.  Дощова вода розчиняє поживні речовини і виносить їх у нижні горизонти, звідки рослини  їх не можуть використати. А от грунтові води при цьому забруднюються. Коріння ж сидератів перехоплює  ці розчини, використовує для формування своєї маси і фактично пожива залишається в орному шарі.

Цікаво, що під сидератами майже немає бур’янів — вони їх пригнічують, можна з певністю сказати, що сидерати очищають землю від  них. Необхідно відзначити і велику фітосанітарну роль, яку відіграють сидерати. Вони нейтралізують грунтовтому, несумісність рослин, різко знижують шкоду від шкідників і хвороб.

Кращі сидеральні культури — бобові. Вони збагачують грунт азотом, який фіксують з повітря бульбочкові бактерії, розміщені на їхньому корінні. Накопиченого азоту вистачає сидеральній культурі й наступній після неї.  Сіють на зелене добриво також  гречку, люпин і гірчицю, вони мають здатність використовувати з грунту важкодоступні для інших рослин малорозчинні форми добрив, підтягуючи їх з глибоких шарів у орний шар грунту, перетворюючи в доступну форму.Найкращий спосіб посіву сидеральних культур — рядочками в рівчаки, причому, необхідно обов’язково дотримуватись оптимальної норми висіву. Виходячи з багаторічних спостережень, вважаємо, що сидерати краще заробляти в грунт  восени, тоді земля довше вкрита рослинами, а потім — мульчею.  Нерідко  висівають  їх  і при копанні картоплі. В такому випадку  потрібно намагатися  робити поверхню рівною і,  поки  свіжа земля,   нарізати борозенки з півночі на південь через 15­20 см глибиною 4­5 см, в  які й висівається насіння.

Деякі городники висівають  насіння врозкид  через декілька днів після закінчення копання картоплі, намагаючись заробити в землю граблями. При такому способі частина насіння залишається на поверхні й поїдається птахами, частина  ж —  сходить аж навесні наступного року, засмічуючи посіви.

Заробляти  в ґрунт сидерати краще мілко, що підвищує ефективність зелених добрив. 

Источник http://zhytomyrschyna.zt.ua