17:23 Сидерати основа органічного землеробства | |
Давно відомо, що рослина за рахунок фотосинтезу створює близько 95% сухої речовини. І от майже всю цю суху речовину людина з урожаєм вивозить з поля, позбавляючи землю органіки. Зарадити цьому може вирощування сидератів. За даними Інституту сільського господарства Полісся УААН, внесення 300 ц зелених добрив на 1 га за дією на агрохімічні властивості грунту дорівнює 25 — 30 т перегною. Наприклад, посіявши в першій декаді серпня олійну редьку з пелюшкою, можна на кінець вересня — початок жовтня одержати урожай маси 340 ц з га, при цьому вміст поживних речовин на гектар становить: азоту — 38, фосфору — 61, калію — 94 кг. Крім того, грунт під сидератами не так перегрівається, не пересихає, в ньому активно діють мікроорганізми, дощові черв’яки, які також працюють на підвищення родючості, збагачення орного шару органічними речовинами. Поверхню грунту захищає рослинний покрив і хоча б на короткий період створюються умови, наближені до природних для відновлення родючості. Грунти під сидератами не так розмиваються й ущільнюються дощами, вода не стікає по поверхні, не змиває родючий шар, а вбирається грунтом і поповнює запаси вологи. Дощові краплі не розмивають грудочки землі, не замулюють пори грунту, вони стікають по рослинах. Є й ще одна особливість. Дощова вода розчиняє поживні речовини і виносить їх у нижні горизонти, звідки рослини їх не можуть використати. А от грунтові води при цьому забруднюються. Коріння ж сидератів перехоплює ці розчини, використовує для формування своєї маси і фактично пожива залишається в орному шарі. Цікаво, що під сидератами майже немає бур’янів — вони їх пригнічують, можна з певністю сказати, що сидерати очищають землю від них. Необхідно відзначити і велику фітосанітарну роль, яку відіграють сидерати. Вони нейтралізують грунтовтому, несумісність рослин, різко знижують шкоду від шкідників і хвороб. Кращі сидеральні культури — бобові. Вони збагачують грунт азотом, який фіксують з повітря бульбочкові бактерії, розміщені на їхньому корінні. Накопиченого азоту вистачає сидеральній культурі й наступній після неї. Сіють на зелене добриво також гречку, люпин і гірчицю, вони мають здатність використовувати з грунту важкодоступні для інших рослин малорозчинні форми добрив, підтягуючи їх з глибоких шарів у орний шар грунту, перетворюючи в доступну форму.Найкращий спосіб посіву сидеральних культур — рядочками в рівчаки, причому, необхідно обов’язково дотримуватись оптимальної норми висіву. Виходячи з багаторічних спостережень, вважаємо, що сидерати краще заробляти в грунт восени, тоді земля довше вкрита рослинами, а потім — мульчею. Нерідко висівають їх і при копанні картоплі. В такому випадку потрібно намагатися робити поверхню рівною і, поки свіжа земля, нарізати борозенки з півночі на південь через 1520 см глибиною 45 см, в які й висівається насіння. Деякі городники висівають насіння врозкид через декілька днів після закінчення копання картоплі, намагаючись заробити в землю граблями. При такому способі частина насіння залишається на поверхні й поїдається птахами, частина ж — сходить аж навесні наступного року, засмічуючи посіви. Заробляти в ґрунт сидерати краще мілко, що підвищує ефективність зелених добрив. Источник http://zhytomyrschyna.zt.ua | |
|
Всего комментариев: 0 | |