З кожним роком стає все важче і дорожче купити машину гною. Але вихід є. Використовуйте сидерати — зелене добриво.

Сидерати — це рослини, які вирощують не для споживання в їжу, а виключно для підвищення родючості землі. Їх зелену масу закладають в грунт для збагачення його органічними речовинами. Такий прийом окультурення грунту називається «Сидерація» та застосовується з давніх часів і входить в систему органічного землеробства. Зелені рослини збагачують грунт не тільки органікою, але й азотом, мікроелементами і по ефективності прирівнюються до гною. Коріння рихлять землю, покращують структуру, водний і повітряний режим, оздоровлюють її.

Наприклад, хворіє суниця. Приберіть суницю, посійте календулу або чорнобривці. Під час цвітіння подрібніть їх і закопайте на грядці. Доведено, що ці рослини чистять грунт краще фунгіцидів. Через рік можна на цю грядку посадити суницю. Без сидератів — тільки через 4-5 років.

Редька олійна пригнічує розвиток нематод, гірчиця — паршу звичайну, рідоктонію, знижує чисельність дротяників. Менше буває дротяників і після озимого жита. Відмінно оздоровлює грунт, є добрим попередником для всіх культур люцерна. Це багаторічна рослина може рости на одному місці 5 років. Краще вирощувати на окремому клині, а траву використовувати для мульчування грядок під овочевими культурами і суницею.

На зелене добриво зазвичай сіють бобові трави: боби, вику яру (озима вика у нас вимерзає), горох, люпин (можна декоративні). При прикопуванні бобових у грунт вони дають до 20 г азоту на квадратний метр, що рівнозначно 4 кг гною.

Але можна використовувати і не бобові сидерати: гірчицю, ріпак ярий та озимий, гречку, фацелію, овес, озиме жито. Хоча ці культури не фіксують азот з повітря, як бобові, але накопичують азот в зеленій масі і дають не менший ефект.

Сидерати висівають ранньою весною, літом (2-а декада липня – 1-а декада серпня) і під зиму.

Вивільнені ділянки під ранні культури перекопують, в той же день висівають насіння, злегка трамбують, якщо немає дощів — поливають. Насіння можна підготувати заздалегідь, намочити, обробити стимуляторами. Чим швидше зійде насіння, тим більш велика зелена маса наросте до настання осінніх заморозків. Восени сидерати подрібнюють і прикопують, тоді навесні по них можна садити і сіяти будь-яку культуру.

Літні посіви гарні для пристовбурних кіл плодових і ягідних культур. Але траву восени не скошують, залишають на зиму, закладають тільки навесні. Весняні терміни залуження пристовбурних кіл сильно конкурують з плодовими за воду і їжу, тому необхідні полив і підживлення в першу половину літа.

Озиме жито, ріпак також сіють в серпні, щоб вони встигли зійти, розкущитися і підрости до зими. Навесні їх підрощують і прикопують на глибину 6-15 см. Зелена маса розкладається в грунті через 3-5 тижнів. Якщо основна культура вимагає більш ранніх строків посадки, то траву закопують тільки в міжряддя. Практика показала, що закладення занадто великої кількості сирої біомаси в грунт негативно впливає на врожай основної культури, так як сидерат не гниє, а кисне. Тому надлишки сидерата скошують і використовують для мульчування або закладають у компостну купу.

Сидерати працюють протягом 4-5 років.

Источник http://www.rivnist.in.ua