Бажано провести біологічний контроль конуса росту, оскільки за умов нинішньої зими почасти при зовнішньому відростанні вегетативної маси генеративні органи (конус росту) можуть бути різною мірою пошкоджені: некроз тканин в основі, на вершині чи бокових поверхнях зачаткового колосу. Залежно від цього колос може сформуватися повністю або частково стерильним. Слід звертати увагу також на стан тканин вузла кущіння, розміщених під конусом росту: у пошкоджених рослин вони мають бурий колір, і чим більша площа ураження, тим рослина менш життєздатна. Такі рослини можуть бути дуже малопродуктивними або загинути, особливо в умовах пізньої чи сухої весни.

Подібні пошкодження також можуть спричинюватися весняними заморозками.

Після відновлення весняної вегетації (переході середньодобової температури через +5оС) при обстеженні полів озимих культур слід приділити увагу наявності нових вторинних коренів весняного утворення, що свідчить про добру життєздатність посівів та високий потенціал продуктивності. Одночасно треба обстежити посіви на заселення мишовидними гризунами та ураження хворобами, а також засмічення багаторічними бур’янами. Ці заходи необхідні для планування робіт з догляду за посівами озимих зернових культур у весняно-літній період: підживлення, обробка фунгіцидами та гербіцидами з метою отримання високого урожаю якісного зерна.

Підживлення посівів озимих культур -- надзвичайно важливий захід весняного догляду. Дози добрив найкраще розрахувати, виходячи з результатів агрохімічного аналізу ґрунту. Але, беручи до уваги теплі вологі умови зимового періоду, можна спрогнозувати низький вміст поживних речовин у кореневмісному шарі ґрунту, особливо рухливих азотних сполук через їх вимивання у глибші шари ґрунтового горизонту. Тому підживлення азотними добривами вкрай необхідне для стартового росту озимих культур.

На посівах зі слабким розвитком рослин добрива слід вносити по мерзлоталому ґрунту. На полях із добре розвиненими рослинами такий спосіб ефективний за умови випадання опадів після внесення добрив, за сухої ж погоди добрива не досягають поверхні ґрунту і можуть бути втрачені. Більш ефективний метод -- внесення добрив прикореневим способом за допомогою дискових сівалок, у результаті чого додатково розпушується ґрунт, покращується аерація та фітосанітарний стан посівів.

Відновлення весняної вегетації озимих культур відмічається при стійкому (не менш ніж 3-5 діб) підвищенні температури за +5 та при відростанні підстрижених листків не менш як на 1-2 см. Через 3-10 днів після відновлення вегетації у життєздатних рослин активно утворюються нові вторинні корені. Їх відсутність свідчить про знижену життєздатність посівів.

При визначенні площ підсіву чи пересіву озимих слід ураховувати, насамперед, густоту і розвиток рослин, час відновлення вегетації та початку польових робіт, зволоженість ґрунту.

Під пересів передусім попадають зріджені посіви з нерозкущеними рослинами, які зазвичай бувають за сівби у пізні строки по гірших попередниках. Доцільність пересіву їх визначають залежно від густоти нерозкущених рослин на 1 м2 та часу відновлення весняної вегетації.

Якщо враховувати, що за прогнозами в цьому році відновлення весняної вегетації очікується не раніше 1-2 декади квітня, то пересівати необхідно площі, на яких густота нерозкущених рослин не перевищує 300 шт/м2.

За умов оптимального зволоження верхнього шару ґрунту доцільно залишати посіви з рівномірною густотою не менш ніж 240-260 нерозкущених рослин на 1 м2 або 200 шт/м2 добре розкущених рослин.

Поля із розкущеними рослинами (два та більше синхронно розвинених пагони) пересівають рідше. За рівномірного зрідження такі площі необхідно пересівати за густоти рослин менш як 150 шт/м2.

При вирощуванні дефіцитних, потенційно високоврожайних сортів пшениці (Альянс, Досконала тощо) залишати без підсіву слід навіть ті площі, де густота не перевищує 150-200 рослин, але на них у першу чергу слід використати підживлення азотними добривами та забезпечити їх високоефективними гербіцидами.

Останнім часом на полях України з’явилися гібриди озимого жита (Первісток, Юр’ївець, Слобожанець тощо), кущистість яких значною мірою перевищує відомі сорти, внаслідок чого гібриди висіваються зрідженими нормами. За таких обставин доцільно залишати без пересіву навіть ті посіви гібридів жита, де густота рослин становить 100-150 штук на 1 м2.

Пересівати озимину доцільно ярою пшеницею, а підсівати -- ярим тритикале або ячменем. Підсів повинен проводитись якомога раніше, щоб забезпечити якісне загортання насіння у ґрунт.

За потреби пересіву озимих, крім загальної кількості живих розкущених або нерозкущених рослин на одиниці площі, слід також ураховувати запаси ґрунтової вологи, здатність сорту (чи гібриду) до весняного кущіння та регенерації кореневої системи. Вирішувати ці питання повинен агроном, який знає умови кожного поля.

Сільгоспугіддя, визначені для пересіву ранніми зерновими культурами, необхідно пересіяти якнайшвидше, практично за 72 години.

Микола ЦЕХМЕЙСТРУК, канд. с.-г. наук, завідувач,

Олександр ГЛУБОКИЙ, агроном,

Віктор ШЕЛЯКІН, молодший науковий співробітник лабораторії рослинництва та сортовивчення, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України

http://www.agro-business.com.ua