Площа любительского садка дуже обмежена, тому у вільних від дерев місцях краще вирощувати овочі або ж квіти. Можна утримувати її під чорним паром — восени глибоко перекопувати, навесні боронувати, щоб закрити вологу, а влітку — полоти, знищуючи сходи бур’янів.

Між­ряддя можна залужити — засіяти багаторічними злаковими травами (кострицею лучною, райграсом, тонконогом, їх сумішшю або мітлицею пагононосною). Вибираючи спосіб утримання міжрядь саду, необхідно дотримуватись певних правил.

Розміщуючи грядки овочів у міжряддях, треба слідкувати за тим, щоб на них протягом дня не падала тінь. Якщо цього не дотримуватись, турботи по догляду за овочевими будуть марними — рослини витяг­нуться і не дадуть плодів.

Не слід вирощувати в саду пізню капусту, повторні та інші культури, які необхідно довго поливати — це затримає визрівання приростів і вони можуть вимерзти взимку.

Чорний пар сприяє нагромадженню поживних речовин, знищенню шкідників. Але, крім великих витрат зусиль, через часті обробітки порушується структура грунту і виснажуються його органічні речовини. А тому необхідно регулярно вносити гній, торф, компост.

Можна поєдну­вати утримання міжрядь під чорним паром з висівом однорічних рослин-сидератів (краще медоносів — ріпаку, гірчиці), які після відцві-танья скосити, подрібнити і прикопати як зелене органічне добриво.

Мульчування — вкриття пристовбурних кіл або усіх міжрядь пере­гноєм, торфом, компостом шаром 8—10 см. Ці матеріали зберігають вологу і постачають деревам поживні речовини. Для мульчування можна також використовувати тирсу, але для її компостування на 10 м2 площі вносити по 500—750 г нітроамофоски або суміші добрив понад розрахункову норму.

Залуження багаторічними злаковими міжрядь сприяє зменшенню витрат зусиль на догляд, захисту кореневої системи від вимерзання і пошкодження під час перекопування, а маса трави, розкладаючись у грунті, постачає деревам поживні речовини.

Вирощені в таких умовах плоди смачніші, краще забарвлені і добре зберігаються. Вирощуючи плодові з залуженням міжрядь, можна одержати «біологічно» чисті плоди, тобто без застосування мінеральних добрив і засобів боротьби з шкідниками і хворобами.

Слід, однак, застерегти, що утримувати міжряддя з посівом трав можна лише в умовах доброго природного зволоження (на заході і півночі республіки) і там, де можна організувати регулярні поливи. Траву через 10—12 днів скошують газонокосарками, залишаючи подрібнену масу як сидерат.

Дехто з любителів вважає, що траву не потрібно чіпати зовсім, створити так би мовити штучну «цілину», восени не вигрібати й листя. Але бур’яни, особливо багаторічні і корене­вищні, треба регулярно видаляти.

У «килим» багаторічних трав можна також ввести грядку суниць, овочів чи квітів. Іншими словами, «скільки садівників, стільки й сад­ків» — вибирайте спосіб утримання міжрядь залежно від наявності вільного часу, сил, смаку й потреб.

Увага! У міжряддях саду не слід вирощувати малину та високо-стеблові рослини. (кукурудзу, сорго, соняшник).

Источник http://www.miysvit.com.ua