Анотація:
показано результати від впровадження квітчасто-нектарного конвеєра, дана схема посіву медоносів на 2010 р.

Summary:
shows the results from the introduction of floral nectar pipeline, given the scheme of planting honey plants for 2010.

Keywords:
floral nectar conveyor, honey plant, honey harvest, marketable honey.

Кооперативне фермерське господарство «Буркун» розташовано в Приаргунской степовий подзоне Забайкальського краю на границі з Китаєм. Це один з районів краю з розвиненим землеробством і тваринництвом, де переважають чорноземні, луговато-чорноземні ґрунти середньо - і тяжелосуглинистого складу, що мають потужний гумусовий обрій.

Фермерське господарство «Буркун» А. Г.Лапердина у своєму розпорядженні має 1200 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1000 га ріллі. Господарство електрофицированно, має у своєму розпорядженні виробничу базу. На території садиби зведені будинок, банячи, гараж, складське приміщення, зимовник на 300 бджолиних родин і сотохранилище, цех по відкачці меду, побудований пташник на 1000 місць, штучний басейн для розведення гусаків і утік, асфальтобетонні площадки для зберігання зерна. У розпорядженні працівників фермера перебувають трактори із причіпною технікою, комбайни, вантажний транспорт.

По зразкових підрахунках, господарська й виробнича інфраструктура обійшлася керівникові господарства більш ніж в 1,2 млн руб. власних фінансових засобів у цінах 2004 р. Такі фінансові витрати по облаштованості стали можливими завдяки наявності високопродуктивної пасіки - локомотива всього фермерського господарства.

На чому ж засноване успішне виробництво сільськогосподарської продукції в господарстві? Воно ґрунтується на величезному досвіді й цілеспрямованості керівника КФХ «Буркун» А. Г.Лапердина, на високому рівні професіоналізму працівників. Усього чотири кваліфікованих механізатори обробляють 1000 га землі, сіяють зернові, багаторічні й однолітні медоносні культури, заготовляють корму для тварин, вирощують свиней і птаха, тримають у належному стані інфраструктуру й господарські будівлі.

Головне, що було зроблено за 18 років фермерства, - надійна кормова база бджільництва. Квітчасто-нектарний конвеєр у господарстві не міраж, а існуюча реальність. У медосборний період бджоли безупинно несуть нектар і пилок у вулики з посівів медоносів. У результаті перша стаття доходів - реалізація меду, потім насіння медоносів, зерно, корму, м'ясо й т.д.

Не станемо описувати технологію посіву медоносних культур, їхню біологічну врожайність, тому що це неодноразово висвітлювалося в різних виданнях. Однак зробимо акцент, що культура землеробства в господарстві постійно спрацьовується й удосконалюється. У перспективі можуть з'явитися й інші спеціальні медоноси, які впишуть у відпрацьовану роками схему сівозмін.

На 2010-2012 р. планується збільшити посівні площі під медоносними культурами й скоротити посіви під зерновими. Строки посіву медоносів в умовах Приаргунского району не змінилися за останні роки (табл. 1). Для інших зон краю вони можуть зміщатися залежно від погодних і ґрунтових умов.

Основу медозбору в нас як і раніше становлять спеціальні зимостійкі медоноси: буркун білий двулетний, синець і фацелія. Зазначені рослини стійкі до весняних і осінніх заморозків і до того ж досить високопродуктивні (200-500 кг нектару з 1 га). На 1 бджолину родину потрібно приблизно 0,5 га площ під посіви медоносних культур. На 50-60 родин бджіл в 2010 р. за зазначеною схемою буде потрібно засіяти 27-30 га ріллі. Бобово-злаково-фацелиеві суміші дадуть розраховуючи на 1 га не менш 55-60 кг товарного меду.

Медоноси висівають на припасечних ділянках у радіусі не більше 1,5-2,0 км літа бджіл від пасіки. Оскільки буркун і синець двулетние культури й цвітуть на другий рік вегетації, їх висіваємо під покрив однолітніх культур, таких, як фацелія, овес, пшениця. Посіви проводимо в стислий термін відразу після боронування й культивації зябу з дотриманням правил агротехніки й норм висіву.

В 2010 р. бджоли будуть збирати нектар з посівів буркуну й синця 2008 р. При посіві медоносів у послідовно встановлений термін цвітіння культури одного строку посіву треба за іншим без перерви, забезпечуючи безперервність надходження нектару із червня до кінця вересня. Рослини першого строку посіву, не призначені для вирощування насінь, цвітуть довше посіяних у більше пізній термін. Завдяки такому способу посівів медоносів медосборний період у нас триває більше трьох місяців, що дозволяє одержувати значну кількість меду й насінь.

Щоб продовжити строки цвітіння буркуну двулетнего, одна частина поля скошується до 10 липня на висоті 70-80 см, інша частина - до 1 серпня на висоті 100-110 см. За рахунок розвитий кореневої системи буркун швидко відростає й дає молоді пагони, які цвітуть до найглибших заморозків, продуцируя нектар і зелену масу. Зелена маса буркуну йде на сіно або сінаж, а фацелія й синець, не призначені для виробництва насінь, заорюють у вигляді сидерата.

Приведемо дані медозбору й продуктивності насінь медоносів за 2006-2009 р. Умови медозбору були різними по погодних умовах, і проте навіть у несприятливі роки виробництво меду залишалося на високому рівні (табл. 2).

В окремі найбільш сприятливі літні дні показання контрольних вуликів досягали порядку 8-12 кг нектару від родин, що мають 4-5 корпусів, сила яких становила 6-10 кг бджоли. Більше скромні результати отримані у виробництві насінь медоносних культур.

Пізні посіви медоносів у сівозмінах для осіннього нарощування бджіл робимо пожнивно й поукосно. Пізній посів фацелії забезпечує взятком бджіл у вересні й навіть у жовтні, що сприяє нарощуванню молодих бджіл. І саме головне - у бджіл повністю відсутнє злодійство, у гніздах не буває падевого меду, і родини благополучно зимують тільки на якісному квітковому меді без підгодівлі цукровим сиропом.

Що стосується дикоростучих медоносів, таких, як медунка, кульбаба, мордовник, пустирник і інші, те їх висіваємо вручну на запольних ділянках, територіях інших незручних земель.

Досягнуті показники у виробництві ще не межа, тому що щорічно вдосконалюються технологія землеробства, техніка змісту бджіл, скорочуються непродуктивні витрати. Однак диспаритет цін боляче б'є по доходах фермерів, іноді зводить нанівець всі зусилля по зниженню собівартості продукції.

Впроваджена нами технологія квітчасто-медоносного конвеєра дає наступні переваги.

З одного поля одержуємо різноманітну продукцію, у тому числі високоякісний мед, насіння медоносів, бджолині родини, високобілкове сіно (сінаж), добрива у вигляді кореневої системи або сидерат.

За сезон продуктивність від родин-медовиков досягає 150-200 кг валового меду.

Роїння бджіл завжди перебуває під контролем.

Чисельність бджолиних родин за сезон при необхідності можна збільшити в 2 рази.

Прийнята в господарстві система землеробства підвищує врожайність культур і дозволяє обходитися без покупки дорогих мінеральних добрив.

А. Г.ЛАПЕРДИН

КФХ «Буркун»

А. М.ВЕНГЕРОВ, 
Доцент кафедри тваринництва

Забайкальський аграрний 
Інститут-Філія Иргсха

Література:
1. Венгеров А. М. Типи й періоди медозбору в Читинской області // Матеріали науч.-практ. конф. - Чита: «Пошук», 2007.
2. Венгеров А. М. Ефективність оброблення буркуну в КФХ «Буркун» Приаргунского району: сб. науч. тр. Забаи. - Чита, 2003.
3. Ибрагимов Б. Д., Ишемгулов А. М. Нектарний^-нектарний-квітчасто-нектарний конвеєр для бджіл // Бджільництво. - 2009. - № 5.
4. Лапердин А. Г. Технологія медоносної бази // Матеріали Межд. науч.-практ. конф. - Новосибірськ, 2007.