Фацелія пижмолиста (Phacelia tanacetifolia Benth.) — належить до родини водолистих. Бджолярі Європи називають її «другом бджіл», «бджолиним хлібом», «бджолиною травою». В Україні її вирощують у культурі як неперевершений медонос.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Більшість медоносних культур дають нектар протягом окремих частин дня (гречка, наприклад, до 11 години ранку). Фацелія ж виділяє нектар протягом світлового дня, тож бджоли, які запрацювалися допізна, досить часто ночують на її квітках.

Родина  фацелії нараховує приблизно 18 пологів і 250 видів, поширених у різних областях Землі.  Рід Фацелія (Phacelia) об'єднує близько 200 видів, що набули  поширення в більшості своїй в західній частині Північної Америки і виростають в лісах, серед чагарників і на сухих відкритих місцях.

Назва рослини походить від грецького слова «phakelos», що означає пучок, і пояснюється розташуванням квіток у суцвітті. Збирач рослин Давид Дуглас (1798-1834) привіз її до Шотландії з подорожі по Північній Америці і Каліфорнії в 1832 році. У 1837 році її описав англійський ботанік Г. Бентам. З Англії фацелія незабаром потрапила до Німеччини, а потім поширилася по всій Європі, в тому числі і в Україну.

 

 

 

НЕКТАРО  ТА ПИЛКОПРОДКУТИВНІСТЬ   ФАЦЕЛІЇ

Мед, зібраний з полів фацелії, світло-зеленого або білого кольору (в деяких джерелах вказується блакитний колір) з ніжним запахом і тонким смаком і цінується на рівні липового та акацієвого. Кристалізується дрібними кристалами, має тістоподібну консистенцію, підходить для зимівлі бджіл.

Дослідження поживної цінності і амінокислотного складу різних сортів монофльорних меду показали, що фацеліевий мед відрізняється високим вмістом валіну (9,30% до білка), лейцину (9,30%), фенілаланіну (8,70%) і особливо проліну (3, 60%), є дуже цінним поживним продуктом і відноситься до першосортних сортів.

На родючих, добре удобрених грунтах нектаропродуктивність фацелії  становить від 300 до 600 кг/га.  Деякі автори,  без уточнення умов вирощування називають вищі цифри: 500-1000-1500 кг з 1 га (Глухів М.М., 1974).

Рецепти лікування медом з фацелії

- при захворюваннях шлунку 100 г соку алоє, 500 г добре подрібнених ядер грецьких горіхів і 300 г меду добре змішати. Приймати по 1 ст. ложці 3 рази в день за 30 хв. до їжі.

- при хронічному гастриті із зниженою кислотністю змішати 78 г фацелієвого меду світлих сортів, 15 мл соку каланхоє перистого, 7 мл 10%-ого спиртного екстракту прополісу і витримати все на водяній парі при температурі 45°С протягом 30 хв. при постійному помішуванні. Приймати по 1 ст. ложці 3 рази в день за 30 хв. до їжі.

Пилок

Пилку з 1 га фацелії можна отримати до 20-30 кг. Вміст білка в пилку квіток фацелії становить 29,5% . При пізньому сівбі квітуча фацелія більше виділяє пилку, ніж нектару, а тому  на медозборі з цієї культури бджоли можуть заготовити на зиму багато перги.

Квітковий пилок, як і всі продукти бджільництва, має дуже широкий спектр апітерапевтичної дії. Використовуючи квітковий пилок, людина може запобігти розвитку інфарктів та інсультів. Такий спектр дії пилку ставить його в перший ряд ліків, необхідних людям із серцево-судинною недостатністю. Він допомагає при інсультах, інфарктах, гіпертонії, ішемічній хворобі серця, аритмії, вегето-судинній дистонії.

Пилок бджолиний також стимулює ріст і регенерує пошкоджені тканини, в тому числі й тканини печінки, відновлюючи функції печінки. Тому пилок рекомендується при хворобах печінки і підшлункової залози.

Пилок бджолиний 2

Пилок бджолиний є дуже ефективним засобом при анемії - посилюється утворення утворення еритроцитів, внаслідок чого підвищується рівень гемоглобіну і лейкоцитів. У такому разі пилок у багато разів перевищує протианемічні дії фармацевтичних ліків.

Пилок бджолиний відновлює порушену діяльність нервової і ендокринної системи. Тому саме його приймають при неврозах, неврастенії, безсонні, депресіях та інших нервових захворюваннях, а також при захворюваннях з недостатньою діяльністю ендокринної системи - аденомі щитоподібної залози, ендемічному зобі, цукровому діабеті. Заслуговує уваги використання бджолиного пилку при судинній патологи, застосування його покращує кровообіг. Вживають пилок і при трофічних виразках, атеросклеротичних ураженнях нижніх кінцівок. Він нормалізує рівень холестерину, зміцнює стінки судин, кровоносні судини стають еластичними, рекомендується пилок при тромбофлебіті.

Пилок можна приймати при безплідді, пов'язаному з порушенням гормонального фону у жінок і недостатній кількості живих сперматозоїдів у чоловіків.

І це далеко не весь перелік хвороб, при лікуванні яких використовується пилок. А приймають його так: по 0,5 чайної ложки три рази на день до їди, розсмоктуючи в роті й не запиваючи нічим упродовж 15-20 хвилин. Приймають три тижні, в окремих випадках до 1,5 місяця.

Пилок бджолиний, як і всі інші продукти бджільництва, є сильним імуностимулятором.

КВІТУВАННЯ

Перші квітки на фацелії з'являються через 1-1,5 місяця після посіву. Період зацвітання триває 1-2 тижні, масового цвітіння 2-3 тижні, відцвітання 1-2 тижні. Цвітіння триває 1,5-2 місяці безперервно, що пояснюється пристроєм суцвіть фацелії, що представляють сильно закручені завитки. Розкручування або зростання завитка, триває протягом не менше 6 тижнів, і на кожному завитку завжди можна знайти тільки що розпустилися свіжі квіти, багаті нектаром. Спека прискорює цвітіння фацелії, дощова погода, навпаки, затягує.

Дослідження  інтенсивності цвітіння показало, що на початку цвітіння в завитках однієї рослини було по 1-4 квітки, що розпустились.  На п'ятий і в наступні дні їх кількість значно збільшується і досягає максимуму на восьмий-дев'ятий день. Протягом 11 днів інтенсивність цвітіння фацелії утримується на високому рівні. Квітки фацелії розкриваються з 6 до 20 годин, найбільш інтенсивно - у другій половині дня. Розкриття квіток у суцвітті відбувається знизу вгору. При цьому завиток поступово вирівнюється, у фазу повного цвітіння в ньому одночасно буває відкрито від 3 до 7 квіток.

Число квіток в розрахунку на 1 га посіву фацелії перевищує 500 млн. 
Одна квітка цвіте 2 дні, в результаті до часу дозрівання першого насіння на кінці того ж завитка часто видно ще відкриті квітки.

Найбільшою нектаропродуктивність відрізняються квітки, що розпускаються в межах суцвіття першими.

Величина нектарників у квіток зменшується в міру віддалення від основи суцвіття до його вершині, а також на більш високо зростаючих завитках і суцвіттях .У балансі нектару перше місце займають квіти пагонів першого порядку за рахунок різкого переважання їх чисельності.

Як показали чисельні дослідження, нижні квітки фацелії містять 1,15 мг нектару, квітки в середній частині рослин - 0,7, верхні квітки - тільки 0,15 мг. Велика частина нектару виділяється в першу половину цвітіння.

За проміжок трохи більше місяця різниця в кількості нектару у однієї квітки в середньому становить 0,2 мг; за періодами цвітіння: на початку цвітіння - 0,892 мг, у розпал цвітіння - 0,586 мг і при відцвітанні - сліди нектару. Пояснюється  зменшення кількості нектару в квітках тим, що до кінця цвітіння розпускаються переважно верхні квітки з меншими нектарниками. Кількість нектару в 1 квітці коливається, за даними Української станції бджільництва від 0,15 до 1,32 мг, а по Фоміних від 0,5 до 5 мг. Цукристість нектару доходить до 28,9% і навіть  57% . За добу в нектарі однієї квітки фацелії утворюється 0,25-0,5 мг цукру, іноді до 2-5 мг. Аналіз показав, що нектар фацелії містить близько половини сахарози - 53,2%, інша частина представлена ​​моносахаридами - глюкозою (24,7%) і фруктозою (21,9%) - майже в рівних кількостях. 
Нектар виділяється протягом усього дня, але найбільше бджіл буває на посівах між 13 і 15 годинами.

Дослідження  підтверджують, що кількість бджіл на фацелії змінюється відповідно силі нектаровиділення. Найбільшу кількість нектару було в пробах, відібраних в першій половині дня (від 8 до 14 годин), а після 18 годин виділення нектару різко знижувався.

На рослинах фацелії бджоли збирають нектару більше, ніж пилку. Найбільша кількість пилку збирається в другій половині дня.

Згідно досліджень, число бджіл на 100 м 2 посівів фацелії в 11 год  може складати до  529, в 13 год - 604, в 15 год - 447, в середньому за день - 437. За одне спостереження на 10 рослинах у фазу масового цвітіння налічувалося від 7 до 23 медоносних бджіл.

Найсильніше бджоли летять на фацелію після слабкого дощу, коли нектарники рослини працюють сильніше .

Під час посухи фацелія продовжує виділяти нектар і майже не втрачає своїх медоносних властивостей.

АГОРТЕХНІКА ВИРОЩУВАННЯ ФАЦЕЛІЇ

Ще в кінці XIX - початку XX ст в інструкціях з ведення бджільництва автори радили висівати фацелію (пучкоцветнік) як медоносну рослину, що є найбільш невибагливу.

Щоб забезпечити гарний  медозбір, а це  від 250 до 600 кг / га і більше, культуру потрібно висівати в кілька строків протягом квітня-липня, а можна і під зиму.

Експерементальний висів фацелії    на початку серпня  2011 р. на пасіці автора біля м. Могилева-Подільського Вінницької області  показав, що фацелія почала квітувати  в  середині вересня і продовжувала  до листопада місяця. Висота рослин досягала  при  цьому 120 см., а бджоли працювали на ній зранку до сутінок, незважаючи на нічні заморозки та пониження температури повітря. Після перших морозів, зеленна маса фацелії була переорана на сидератне добриво.

Висівати фацелію найкраще після просапних культур. Для добрива застосовують 25-30 т/га органіки, по 45-60 кг / га фосфорних та калійних міндобрив, які вносячи восени під оранку. Норма висіву – 10-12 кг / га в самостійному посіві або половина норми в сумішках із однорічними травами. Спосіб сівбі – Звичайний, на насіння – широкорядний з міжряддям 45 см.

Норма сівби фацелії на квадратний метр – 0,6-0,8 г (при міжряддях 45 см, якщо на насіння) і 1,0-1,2 г (при міжряддях 15-20 см), тобто 10-12 кг / га в монокультурі (на родючих грунтах 6-8 кг/га) або половинна норма в суміші з іншими травами.

Насіння фацелії закладають на глибину 1,5-3 см. Рослина холодостійка, витримує заморозки до мінус 5-6 градусів. Посухостійка, не переносить надмірного зволоження.

Зазвичай насіння фацелії сходить через вісім днів після посіву, а в суху погоду – через два тижні. Рослини швидко ростуть, добре гілкуються. Уже через 30-50 днів після посіву рослини починають цвісти. Протягом 10-15 днів квітки розкриваються поступово, а потім близько місяця триває масове цвітіння. Квітки у фацелії синього кольору, дзвоново-воронковидної форми, зібрані в суцвіття-завитки.

У культури  фацелія має  безліч переваг – вона невимоглива до умов вирощування, прополка і спушення потрібні тільки в перші 2-3 тижні після посіву,  а надалі вона сама пригнічує інші  рослини, тривало, рясно і дуже красиво цвіте.

АГРОТЕХНІКА сумішок НЕ відрізняється від вирощування вики, гороху та люпину в чистому виді.

На сидеральні пари фацелію рекомендується сіяти під зиму (але так, щоб насіння не проросло) та в перші дні весняно-польових робіт слідом за боронуванням і культивацією зябу. За такого висівання бджоли можуть взяти більше меду, й можна раніше приступити до підготовки поля для висіву озимих. Практикується на зелене добриво використовувати суцільній посів, за норми висіву 10-12 кг / га.

У разі вирощування фацелії на насіння кращі результати мають за широкорядних посівів Із міжряддями 45 см за норми висіву 6-8 кг / га. При цьому міжряддя доводиться обробляти двічі-тричі до змикання рядків. Глибина висіву насіння – не глибше 2-3 см з подальшим прикочуванням котками. Вирощуючи фацелію як посівній матеріал, потрібно знищувати бур’яни, бо її насіння важко очищати від дрібного насіння різних бур’янів.

Для отримання якісного насіння  залишають рослини ранніх строків посіву.  Необхідно мати на увазі, що  насіння дозріває нерівномірно і швидко обсипається.

Збирають фацелію на насіння роздільно, коли побуріють оболонки насінин нижньої частин завитків. Скошують на висоті 15-20 см; для підбору валків і обмолоту фацелії використовуються комбайни. Отриману масу зразу пропускають через віялку, а після просушування очищають на спецмашинах.

В невеличких господарствах та при відсутності техніки   скошені  суцвіття фацелії з побурілими насіннєвими оболонками в нижній частині завитків, де самі повноцінне насіння,  необхідно  розкласти для дозарювання. Після цього їх обмолочують і очищають від домішок.

Насіння зберігає схожість 2-4 роки.

ІНШЕ ВИКОРИСТАННЯ  ФАЦЕЛІЇ

У великих господарствах фацелію після цвітіння забирають на корм тваринам. А власникові невеликої ділянки можна використовувати її як сидерат (скосити, подрібнити, закопати). Зелена маса фацелії швидко розкладається в ґрунті, збагачує її сполуками азоту і калію. Крім того, що фацелія добрий сидерат, вона ще й пригнічує  розвиток нематод в ґрунті та поліпшує його структуру.

Як кормова культура має посередні ЯКОСТІ. На початку цвітіння вміст протеїну становіть Всього 2,3%. Наприкінці цвітіння за 34% сухої речовини містить (%): протеїну – 4,1; БЕР – 13,7; ліпідів – 1; клітковини – 10,3; попеля – 4,9. У 100 кг трави фацелії – 15,8 кормових одиниць, у кожній – 158 г перетравного протеїну. Внаслідок вмісту Малої кількості цукрів фацелія для силосування в чистому вигляді малопридатна. Силосувати її слід у суміші з рослинами, які багаті на цукор (злакові трави, жито на зелений корм). Як зелений корм, фацелію поїдають тварини тільки дуже молодою, бо рослини густо вкриті жорсткими волосками і у міру старіння стебла й листки грубішають.

Використовувати фацелію в сумішках економічно вигідно, через те, що вона дає можливість однозначно поліпшити медоносну базу без зменшення площ основних сільськогосподарських культур, які висівають у плановому порядку. Особливо перспективні й поширені посіви-сумішки фацелії з викою, вико – вівсом, горохом і люпином. Фацелія, яку висівають разом із однорічними бобовими культурами, запобігає виляганню гороху та вики, полегшує механізоване збирання та знижує втрату врожаю.

Зелену масу фацелії можна використовувати на зелене добриво (урожай – близький 200 ц / га).

У разі вирощування фацелії на зелене добриво вона до заорювання цвіте не менше 20 днів і забезпечує бджіл добрим медозбором. Урожай озимої пшениці за таким сидеральним паром не поступається врожаю, зібраному з полів, де висівались класичні сидеральні пари – люпин. Таким чином, за незначних витрат на висівання фацелії господарство має добру віддачу: збільшується медозбір і врожай Нової культури.

Дуже корисно  висівати фацелію між рядами дерев у саду. Цим поєднуються  поєднувати інтереси бджільництва й садівництва.

Фацелія має високий коефіцієнт розмноження, чим вигідно відрізняється від класичних сидератів. Враховуючи всі переваги фацелії, її можна віднести до найбільш цінних культур для висівання в садах.

СОРТИ

У Державний реєстр сортів рослин, придатних для Поширення в Україні, занесено в 1995 році один сорт фацелії-Аліна.

Його створено  у Філіалі інституту бджільництва ім. П. І. Прокоповича УААН.

Ознака сорту: кущ розлогий; листки складноперисті, дрібнопосічені, зелені без воскового нальоту; квітки дрібні, Розово-блакитного кольору; насіння – овальні, темно-коричневі; маса 1000 зернин – 1,8 г; висота рослин – 76 см; вегетаційній період – 114 днів.

Середня врожайність зеленої маси – 200 ц / га, насіння – 5,4 ц / га; Нектарна продуктивність – 268 кг / га; пилкова продуктивність – 281 кг / га. Шкідників та хвороб НЕ помічено.

Рекомендовано використовувати в зонах Полісся та Лісостепу.

ВИСНОВОК

Таким чином, аналіз літературних джерел показує, що фацелія пижмолистна  має велике значення для екологічно орієнтованого сільськогосподарського виробництва, тому що дозволяє зберегти природну родючість грунту та поліпшити медоносні ресурси. Однак, через нестачу насіння, насіннеочисної  техніки, слабкої вивченості прийомів обробітку і переконання, що фацелія - ​​тільки медоносна культура, гальмується її широке впровадження у виробництво на території  України

Список використаної літератури

1. Бородіна М.М. Медоноси навколо пасіки / / М. М. Бородіна «Бджільництво» № 5 - 2004. - С.24-25

2. Бурмістров О.М. Організація медоносної бази фермерських господарств / / А. М. Бурмістров. Збірник наукових праць з бджільництва (за матеріалами науково-практичної конференції) - випуск 6. - Орел: ОрелГАУ. - 2002, с.22-29

3. Бурмістров О.М. Строки і способи посіву медоносних рослин / / А. М. Бурмістров «Бджільництво» № 1 - 2003. - С.22-24

4. Бурмістров О.М. Значення відвідуваності бджолами медоносів / / А. М. Бурмістров, В. М. Кулаков «Бджільництво» № 7 - 2005. - С.26-28

5. Бурмістров О.М. Бджільництво. Маленька енциклопедія / А.Н.Бурмістров, В. А. Губін, Н. І. Кривцов. М.: Наукове видавництво Велика Російська енциклопедія. - 1999. - 491с.

6. Бурмістров О.М. Медоносні рослини і їх пилок / Бурмістров О.М., Нікітіна В.А. М.: росагропромиздат. - 1990. - 192 с.

7. Глухів М.М. Медоносні рослини / М. М. Глухов М.: Сельхозгиз .- 1955. - 512 с.

8. Глухів М.М. Медоносні рослини / М.М.Глухов М.: Колос .- 1974. - 304 с.

ділянці / А.С.Нуждін. М.: росагропромиздат. - 1991. - 96 с.

9. Шорохов А.О. Медоноси бджолам - проблеми та рішення / / А. О. Шорохов «Бджільництво» № 3 - 2004. - С.24-25.

10. «ОРЛОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»  РЕФЕРАТ 
Тема:  «Технологія обробітку фацелії рябінколистної»  Орел 2009

 

04.12.2011 р.

 

Підготував                                                                                    Михайло Саволюк

Источник http://mogpod.blox.ua