З одного боку, довжина нарізки має визначальне значення для трамбування. Чим дрібніше наріжемо, тим простіше трамбувати, отже надійнішим буде консервування. Деякі виробники техніки навіть пропонують спеціальні системи, що автоматично визначають вологість і змінюють довжину нарізки для оптимального трамбування. Але чи трамбування є основною метою? Молочний бізнес існує заради прибутку, відповідно – високих надоїв і забезпечення здоров’я стада. Ні першому, ні другому мілка нарізка не зарадить.

Для заготівлі трав’яного силосу (сінажу) з бобових трав використовують дві технології: за допомогою кормозбирального комбайна та за допомогою прес-підбирача. Відмінності технологій у двох моментах: система нарізки та система передачі корму для перевезення. У прес-підбирача система передачі корму відсутня, оскільки він сам і перевозить корм. У кормозбирального комбайна – це вентилятор та сопло, через які втрачається значна частина листя. Система нарізки прес-підбирача створює більші фракції (теоретична довжина нарізки – 34 мм) порівняно з кормозбиральним комбайном (теоретична довжина нарізки від 7 до 19 мм) (див. таб­лицю 1).

Що дає більша довжина нарізки сінажу? Фракції розмірами від 3,5 до 6 см підвищують структурність корму, збільшують вміст ефективної нейтрально-детергентної клітковини, стимулюють роботу рубця. При потраплянні змішаного корму до рубця мілкі фракції опускаються на дно, більші – залишаються на поверхні, відригуються і повторно пережовуються. Краща робота рубця та повторне пережовування забезпечують повніше засвоєння поживних речовин із грубого корму. Подразнення стінок рубця стимулює його роботу, отже забезпечує оптимальну кислотність і захищає від ацидозів. Краще перетравлення білка з грубих кормів дозволяє скоротити частку білка з концкормів, тобто знизити собівартість раціону. Краще перетравлення клітковини з грубих кормів збільшує вміст жиру в молоці і, відповідно, підвищує його вартість.

Довша нарізка має і певні недоліки: чим довші фракції сінажу, тим важче їх розподілити у траншеї та утрамбувати (особливо за низької вологості маси). Але ці труднощі вирішуються спеціальною технікою (ковшами, розподільниками, котками).

Система прес-підбирача вже 50 років користується попитом на світовому ринку і 7 років на ринку України.

Для заготівлі кукурудзяного силосу використовують дві технології: класичний силос та Шредледж. Відмінності технологій у двох моментах: нарізка стебла та подрібнення зерна. Кормозбиральні комбайни для системи Шредледж обладнані спеціальними Шред-вальцями, що сильніше подрібнюють кожне зерно. Ці вальці (подібно до молярів корови) розтирають зерна рухами в горизонтальній площині. Збільшення площі зерна таким розтиранням створює більше місця для роботи мікроорганізмів як при консервуванні в траншеї, так і в рубці корови. Краще подрібнене зерно є доступнішим джерелом енергії, і поживні речовини з нього будуть повніше використовуватись організмом корови. При цьому потреба в концентрованих кормах знижується.

Для класичного силосу європейські фермери нарізають стебло кукурудзи на 7-8 мм, американські – на 19 мм, технологія Шредледжу передбачає нарізку на довжину 30 мм та поздовж­ні розриви стебла (див. таблицю 2). Таке подрібнення стебла забезпечує збереження структурності корму та захищає тварин від ацидозу, особливо в групі високопродуктивних корів. Довша нарізка кукурудзи підвищує вміст ефективної нейтрально-детергентної клітковини (peNDF), що важливо для правильного функціонування рубця, забезпечення здоров’я корови та підвищення жирності молока. Інтенсивніше стимулювання стінок рубця довшими фракціями забезпечує швидше та повніше перетравлення нейтрально-детергентної клітковини (NDF). За рахунок поздовжнього пошкодження стебла Шредледж не має проблем із трамбуванням. Навпаки, при досліді упаковки в рукава Шредледж показав більший ступінь стиснення, ніж класичний силос (280 кг/м3 по СР проти 275 кг/м3 по СР).

Восени 2011 року Університет штату Вісконсин провів дослід, у процесі якого дві однакові групи корів хар­чувались однаковим раціоном, за виключенням методу заготівлі ку­курудзяного силосу.

Результати досліду див. в таблиці 3.

Технологія Шредледжу вже 4 роки переможно крокує світом, в Україні поки що такого досвіду немає.

Аналізи раціонів українських підприємств показують значну недостачу структурності та ефективної легкоперетравної клітковини на фоні надлишку неструктурної важкоперетравної чи взагалі неперетравної клітковини. Зазвичай нестачу структурності намагаються покрити додаванням соломи чи сіна. Солому правильної нарізки корови легко відсортовують, а мілко нарізана – не дає потрібної структурності. Та й клітковина в соломі здебільшого важкоперетравна. Сіна в Україні мало, а якісного сіна практично немає. І погода не дозволяє, і налагодженої системи на господарствах немає. Застосування сінажу та силосу з довшою нарізкою дозволило б розв’язати цю проблему. Значні перспективи розвитку та підвищення надоїв містяться саме в покращенні структурності грубих кормів.

Володимир Мірненко, ТОВ «Пьотінгер Україна»

Опубликована в №1/2014

Источник http://www.zerno-ua.com