Може це й прозвучить, як казка, але так воно і є. Господарство "Агроекологія" знаходиться недалеко від Полтави — в селі Михайлики Шишацького району. А історію органічного землеробства веде ще з радянських часів. У 80-х роках минулого сторіччя українським науковцям спало на думку спробувати виростити сільськогосподарські культури без пестицидів. Хоча б як експеримент.

Тоді ніхто не повірив київському науковцеві Миколі Шикулі, який разом із Семеном Антонцем вирішили стати на шлях екологічного землеробства. Радянська наука дуже часто залишалася закритою для прогресивних ідей.

Але в Михайликах таки відмовилися від плуга, почали проводити обробіток тільки на 5 см. Через три роки було прийнято рішення відмовитися також і від хімії. А десять років тому господарство "Агроекологія" відмовилося і від використання мінеральних добрив. Шаленці? Може й так, але науковці зважили всі "за" та "проти" і з'ясували, що здорова екосистема біоценозу може з успіхом працювати сама на себе.

Попри всі негативні прогнози, селянам таки вдалося досягти високих результатів. Та чи не найбільший результат — це досвід, отриманий впродовж цих років, яким селяни діляться залюбки.

Органіка та безплужка

Ось таким чином і поєднали органічне виробництво з безплужним обробітком. Тепер у господарстві з ґрунтообробних знарядь у використанні залишилися тільки культиватори та борони. На зменшення врожаю це не вплинуло, навпаки — такий радикальний підхід дозволив одержувати досить високі і стабільні результати.

 

- Оскільки на своїх полях ми давно вже відмовилися від мінеральних добрив, — розповідає директор підприємства Семен Антонець, — нам довелося досконально вивчити, яким же чином рослини можуть впливати на поліпшення родючості ґрунту і її структуру. На цьому нелегкому шляху ми не раз консультувались із українськими ученими, та й у самих досвід вже чималий.

 

Як і колись, ведеться робота з науковими установами. Щоби передавати своє знання іншим, прямо в Михайликах відкрили філію Полтавського аграрного університету. Щороку на базі філії практику проходять десятки студентів-агрономів і, можливо, уже в недалекому майбутньому доробком Семена Антонця скористаються й інші сільгосппідприємства України.

 

Добриво і рослини

Секрет успіху "Агроекології" полягає в розумінні біології рослин та їхньої взаємодії. Адже відомо, що сільськогосподарські культури виносять з ґрунту певні поживні елементи, або навпаки — сприяють їх накопиченню в орному шарі. Таким чином поживне наповнення ґрунту після кожної рослини своє.

Оскільки в господарстві дотримуються органічної технології, удобрювати рослини можна лише гноєм. Це основне джерело азоту розкидається по мульчі, яку залишають на полі після збирання врожаю. Шар мульчі добре зберігає вологу, що перешкоджає вивільненню сполук азоту у повітря. Разом з цим створюються сприятливі умови для розвитку корисної ґрунтової біоти.

Крім цього ґрунтовий азот в "Агроекології" поповнюють, висіваючи багаторічні трави, наприклад, еспарцет або люцерну. Будучи рослинами родини бобових, ці культури утворюють на своїх коренях бульбочки, в яких накопичується азот. Після косіння надземні частини цих трав ідуть на годівлю тварин, а корені з бульбочками залишаються в ґрунті для того, щоби "прогодувати" наступну культуру. Недарма багаторічним культурам у господарстві "Агроекологія" приділяється почесне місце поряд із зерновими й олійними: у сівозміні вони займають 30 %.

Іноді виникає потреба швидко відновити запас азоту на тій чи іншій ділянці. У такому разі навесні висівають суміш вики з вівсом, що перед посівом озимих культур загортають в ґрунт за допомогою дискових борін.

Окрім азоту рослинам необхідні ще й інші елементи, передусім — калій та фосфор. Аналізи проб ґрунтів господарства "Агроекологія" свідчать про те, що цих поживних елементів вистачить ще не на один десяток років. От тільки проблема: ці елементи перебувають у ґрунті в недоступній для рослин формі. Однак, якщо добре подумати, можна знайти цілком дієвий біологічний спосіб, як зробити фосфор і калій більш доступними. Виявляється, з цим непростим завданням можуть з легкістю впоратися деякі сільськогосподарські рослини.

— Для цього ми ввели в сівозміну гречку, — пояснює Семен Антонець. — Коли вона зацвітає, ми пускаємо її під дискову борону. Однак тут можуть виникати певні проблеми, оскільки в цей час уже є й спіле насіння. Ми даємо йому прорости ще цього року, після чого знищуємо молоду гречку дисковими боронами.

 

Користь і шкода від бур'янів

Але не тільки культурні рослини здатні збагатити ґрунт поживними елементами. Як не дивно, свою користь приносять і бур'яни. Щоправда, не всі, а лише ті з них, коренева система яких проникає на кілька метрів у товщу ґрунту. У процесі своєї життєдіяльності такі бур'яни своїм корінням піднімають мікроелементи з глибини у верхній горизонт ґрунту, збагачуючи тим самим орних шар.

Однак не слід думати, що на полях "Агроекології" бур'янам з глибоким корінням дозволяють рости де завгодно. Зазвичай їм дають розвитися на полях, де ростуть сидеральні культури. Увесь вегетаційний період і бур'яни, і сидерати працюють на збагачення вмісту поживних речовин у ґрунті. Коли ж приходить час підготувати поле для наступної культури, сидерати загортаються дисковою бороною, разом з чим знищуються й бур'яни.

Що ж стосується бур'янів, від яких насправді тільки одна шкода, то тут застосовують інші біологічні методи. Як говорять у господарстві, якщо правильно скласти сівозміну, то й проблем з бур'янами не буде. Адже багато сільськогосподарських культур "заглушують" будь-яку небажану рослинність. Наприклад, пшениця або озиме жито є відмінними санітарами полів. Після них на полі залишається дуже мало непотрібної флори.

 

Відновлення родючості

Безперечно, таке ставлення до землі не могло не позначитися на її родючості. Не секрет, що внаслідок використання інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур українські чорноземи за останні десятиліття значно виснажилися. У той же час на полях Семена Антонця можна побачити, що ґрунт має відмінну структуру. Особливо це стосується тих угідь, використання яких триває уже понад десяток років.

Якщо вміст гумусу в українських ґрунтах у середньому становить 3%, то на полях "Агроекології" його вдвічі більше!

 

Урожай

Звичайно, відновлення родючості і поліпшення структури ґрунтів — процес тривалий. Однак зусилля, докладені у цьому напрямі, дають відмінні результати. Хоч і не в перші роки. Коли пару десятків років тому в господарстві "Агроекологія" зважилися перейти на таку екстремальну технологію, урожаї селян спочатку не дуже радували. Перші роки тут збирали на 5-6 ц/га менше звичайного.

Однак ішов час, рівновага в екосистемах відновлювалася, разом із чим відновлювалися й показники продуктивності кожної культури. За результатами минулого року загальна врожайність зернових у господарстві склала 47 ц/га. При цьому врожайність пшениці була 62 ц/га, а соняшника — 25 ц/га.

 

Не зерном єдиним

Специфіка будь-якого українського господарства полягає в тому, що зазвичай окрім зернових культур селяни займаються також і скотарством. "Агроекологія" не є винятком. У господарстві тримають 4 тис. голів ВРХ, з яких отримують по 6-7 тис. літрів молока на рік.

Як і решта продукції "Агроекології", молоко є також екологічним продуктом, адже корови годуються кормом, приготованим виключно з екологічно чистих компонентів.